Впродовж більше десяти років Офіс Генерального прокурора відстоював інтереси держави в судовому порядку та ініціював скасування неправомірних рішень органів місцевої влади і Міністерства культури, прагнучи призупинити комерційне захоплення території навколо Національного музею народної архітектури та побуту України, розташованого в Пирогові. Це дозволило повернути у власність територіальної громади десятки гектарів, включаючи землі, що входять до охоронних зон музею.
Однією з характерних рис цього музею є те, що він розташований просто неба, де представлені понад 200 унікальних архітектурних експонатів, які відтворюють традиції різних регіонів України. Архітектурний ансамбль вимагає достатньої вільної території для адекватного візуального сприймання, збереження просторової цілісності та захисту від зовнішніх впливів.
Про те, як прокуратура боролася у судах за збереження важливої землі на околицях Києва, йдеться в повідомленнях Офісу Генпрокурора.
«У 2007 році Київська міська рада, за каденції тогочасного мера, безпідставно передала у приватну власність та оренду понад 1,5 тис. гектарів сільськогосподарських земель житлово-будівельним кооперативам, які були створені на підставних осіб. Понад 100 гектарів цієї землі розташовані в межах охоронних зон Національного музею, де, відповідно до законодавства, заборонена будь-яка діяльність, що може зашкодити об’єктам культурної спадщини, включаючи нове будівництво», — зазначили в Генпрокуратурі.
З метою захисту державних інтересів прокуратура подала до суду 17 позовів про визнання недійсними рішень Київради та повернення земель. Усі позови були задоволені.
У межах одного з позовів прокуратура домоглася повернення земельної ділянки площею 108 гектарів, яка була незаконно передана до власності житлово-будівельному кооперативу.
«Ця земля раніше перебувала у користуванні суб’єкта господарювання, який ще у 2007 році добровільно відмовився від неї, припинивши договірні відносини з Київрадою. Проте у 2018 році цей суб’єкт безпідставно зареєстрував свої речові права на частину цих земель, а саме 72,2 гектарів поблизу музею», — підкреслили в Генпрокуратурі.
Враховуючи, що відповідно до законодавства такі землі не можуть бути у приватній власності, прокуратура подала 6 позовів в інтересах держави для скасування державної реєстрації речових прав на ці землі.
Усі позови прокурора були визнані обґрунтованими. Наразі виконано 5 судових рішень, і територіальній громаді повернуто понад 56 гектарів землі, а право оренди для агрокомбінату скасовано. У квітні 2025 року одне з судових рішень було скасовано апеляційним судом, але 5 серпня 2025 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора та залишив у силі рішення про повернення державі земельної ділянки площею 16,5 гектара.
Крім того, прокуратура домоглася скасування наказу Міністерства культури 2007 року, яким охоронні зони музею було безпідставно скорочено з 2 км до 25 м.
За позовом Офісу Генерального прокурора до суду вказаний наказ був скасований, а Міністерство культури зобов’язано встановити необхідні межі та режими використання зон охорони музею в Пирогові. Міністерство не виконало рішення суду добровільно, за що на нього накладено штраф у розмірі 5,1 тис. грн.
До речі, вчора стало відомо, що Верховний Суд ухвалив рішення на користь музею.
Суд за землю, боротьба за експонати: музей у Пирогові став площадкою для збереження української та кримськотатарської традиції.