ЮНЕСКО оголосило, що команда Національного історико-архітектурного заповідника «Софія Київська» отримала ґрант на відновлення монументального живопису приділу в північному трансепті Софійського собору.
Згідно з інформацією генерального директора заповідника Нелі Куковальської, про цю реставрацію колектив мріяв і планував її з 2011 року. Про це повідомила пресслужба заповідника.
Неля Куковальська
«Але лише тепер, завдяки фінансовій підтримці ЮНЕСКО, ми зможемо реалізувати цю ідею», — зазначила Неля Куковальська під час брифінгу.
Крім того, за іншим ґрантом заповідник отримає спеціальне обладнання для фіксації вібраційних навантажень на конструкції будівель.
«Це надзвичайно важливо, адже вже стався прикрий випадок — руйнація карнизу Софійського собору внаслідок повітряних атак російської федерації на Київ», — додала Куковальська.
Перший заступник генерального директора заповідника Вадим Кириленко розповів про заплановані реставраційні роботи, більшість з яких фінансуються за рахунок меценатів.
Вадим Кириленко
Він підкреслив, що одне з критичних питань, яке також перебуває під контролем ЮНЕСКО, — це аварійний стан Бурси — пам’ятки XVIII століття, яка є частиною архітектурного ансамблю, включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Через загрозу руйнації несучих елементів об’єкту може відбутися обвал конструкцій у будь-який момент.
Кириленко пояснив, що ця ситуація загрожує не тільки збереженню самої пам’ятки, але й унікальним матеріалам, які зберігаються в архіві, розташованому там (Центральний державний архів-музей України): стародруки, рукописи Тараса Шевченка та багато інших безцінних матеріалів для нашої культури.
За інформацією керівників заповідника, орендарі з Міністерства юстиції вже сім років не покидають аварійний об’єкт.
Хочеться сподіватися, що врешті-решт в Міністерствах культури та юстиції буде ухвалено політичне рішення, яке буде реалізовано найближчим часом. Держава повинна берегти та захищати такі пам’ятки.
Згідно з словами заступника з наукової роботи, доктора історичних наук Вячеслава Корнієнка, триває процес оцифрування Софійського собору за допомогою лазерного сканування, що дозволяє детально зафіксувати та зберегти пам’ятку в цифровому форматі. Цей метод гарантує збереження інформації про пам’ятку.
Вячеслав Корнієнко
«Софія Київська на сьогодні є передовим центром з оцифрування, — відзначив В. Корнієнко, — ми реалізуємо великий проєкт спільно з фахівцями з Ґетеборзького університету (Швеція). Вже триває процес оцифрування графіті Софії Київської, на основі якого створюється міжнародна комп’ютерна база даних.
Цей проєкт виходить на якісно новий рівень: на базі заповідника буде організовано навчальний центр, де українські та іноземні фахівці матимуть можливість навчатися цифровізації епіграфічних та інших пам’яток нашої країни. Також ми започаткували проєкт для вивчення генеалогічного дерева дочки князя Ярослава Мудрого — Анни Київської, чий родовід тісно пов’язаний з багатьма королівськими династіями Європи. Окрім того, ми разом зі шведськими антропологами плануємо провести дослідження ДНК дружини Ярослава Мудрого — Інгігерди, шведської принцеси, яка похована у нас у Соборі», — розповів Корнієнко.
Нагадаємо, Нелю Куковальську поновили на посаді керівниці Національного заповідника «Софія Київська».
Читайте також: «Гени наших пращурів є майже в усіх європейських родах: інтерв’ю з Нелею Куковальською, очільницею Нацзаповідника „Софія Київська“».