Церемонія нагородження відбулася сьогодні, 28 травня, у МВЦ Музею історії Києва.
Розпочалася вона з хвилини мовчання за загиблими воїнами. Сьогодні 176 представників мистецької сфери воюють, 15 віддали свої життя за Україну.
«Важливо, що навіть в такий драматичний для нашої країни час відбуваються мистецькі акції, які об`єднують українців, підтримують та надихають. Адже наша історія, національні традиції, мистецтво допомагають нам вижити та показують світові самобутність, волелюбність та непохитність українського народу», — зазначив у вітальному слові Київський міський голова Віталій Кличко.
Він підкреслив особливу роль української культури під час повномасштабного вторгнення, яка зберігає нашу ідентичність та дарує позитивні емоції. Та зауважив, що відзначені твори є національним надбанням.
Премія традиційно вручається у 9 номінаціях, з яких цього року визначили лауреатів у 8.
«Київ завжди був містом митців, місцем сили для талановитих людей. Мистецька премія „Київ“ − це наша спільна подяка за те, що навіть у часи війни вони створюють зміст, емоції, ідентичність. Завдяки їм столиця залишається живою, глибокою і справжньою», − зазначив заступник голови КМДА, депутат Київради (фракція «УДАР») Валентин Мондриївський..
Як зауважила депутатка Київської міської ради (фракція УДАР), голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха, премія «Київ» є найвищою відзнакою для митців, які живуть і творять в столиці, що важлива для їх підтримки.
«Попри всі виклики, зумовлені повномасштабним вторгнення, місто Київ продовжує традицію вручення цієї мистецької премії, адже йдеться не тільки про культуру, а й про боротьбу за збереження нашої культурної спадщини та ідентичності, — підкреслила Вікторія Муха — Навіть в умовах, коли пріоритетами є допомога Силам безпеки та оборони та забезпечення життєдіяльності міста, торік Київрада знайшла можливість удвічі збільшити розмір грошової премії для лауреатів. Сьогодні він становить 50 тисяч гривень».
Кожен із лауреатів отримав диплом, нагрудний знак і грошову премію. Фінансування премії здійснюється в межах коштів, передбачених у міському бюджеті за напрямом «Культура і мистецтво». Також цього року лауреатам підготували петличний значок з зображенням архангела Михаїла.
Директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк звернув увагу, що цьогоріч відзнака мистецької премії «Київ» змінила дизайн. І до розробки дизайну для нагороди долучилися лауреат Шевченківської премії, провідний художник Київського міського центру народної творчості та культурологічних досліджень, а нині капітан ЗСУ Андрій Єрмоленко, та шрифтовий дизайнер, нині старший солдат ЗСУ Богдан Гдаль.
У галузі літератури мистецьку премію «Київ» імені Євгена Плужника отримав письменник Василь Неволов — за книги «Творчі мандри через роки» (2023) та «Тепло київських візерунків» (2024). За словами голови НСПУ Михайл Сидоржевського, Василь Неволов є дослідником театру. І в цих виданнях є сценарії, драматургічні твори, есеї та рефлексії — все те, що він хотів сказати на певному відрізку свого життєвого шляху. Тож для світу театру і літератури ці книжки є подіями.
У галузі кіномистецтва мистецьку премію «Київ» імені Івана Миколайчука вручили творчій групі повнометражного ігрового фільму «Ля Палісіада» (2023) — автору сценарію та режисеру Філіпу Сотниченко, продюсерці Валерії Сочивець та оператору Володимиру Усику.
Знята в жанрі пострадянського нуару, ця стрічка розповідає про розслідування вбивства міліціонера, яке розгортається за лічені місяці до скасування смертної кари у 1996 році. Світова прем’єра картини відбулася на великому європейському фестивалі класу «А» — Роттердамському, де вона здобула Приз Міжнародної асоціації кінопреси (ФІПРЕССІ). Також вона визнана найкращим фільмом кінофестивалю у Вільнюсі, отримала приз на найкращу режисуру на кінофестивалі у Сараєво.
«Ля Палісіада» став найкращим повнометражним ігровим фільмом року Національної премії кінокритиків «Кіноколо». А також був обраний від України на номінацію премії «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм». У 2025 році фільм удостоєний премією Параджанова Національної спілки кінематографістів України, що вручається за професійні повнометражні дебюти.
У галузі музичної композиції мистецьку премію «Київ» імені Артемія Веделя отримав композитор Сергій Пілютіков — за твори «Легіон» для симфонічного оркестру (2023 р.), «Софія» для симфонічного оркестру (2024 р.).
У галузі театрального мистецтва премією «Київ» імені Амвросія Бучми відзначили головного балетмейстера Академічного театру «Київ Модерн-балет» Раду Поклітару — за постановку балетних вистав «Завтра» (2023), «ДискриміНАЦІЯ» (2023), «Друзі» (2024). До слова, одноактні балети «Друзі» та «Завтра» можна буде побачити 8 червня на сцені Київської опери на Подолі.
Голова НСТДУ Богдан Струтинський відзначив, що Раду Поклітару — особистість, якою захоплюються не тільки в Україні, а й за кордоном. Цей потужний хореограф і менеджер створив свою школу, має чимало вихованців, які прославляють столицю і країну. Він підкреслив, що за ці роки премію «Київ» у театральній номінації отримували актори, режисери драматичних і музичних постановок, практики і теоретики театру, а от в жанрі хореографії — вперше.
Раду Поклітару не зміг бути присутнім особисто на церемонії нагородження, проте передав вдячність за високу відзнаку та зазначив, що ця нагорода — про силу театру. Він зауважив, що відзначені балети народжувалися з потреби говорити навіть тоді, коли довкола лунали сирени.
Зазначимо, що зараз він працює над виставою «На прекрасному блакитному Дунаї» на музику Йогана Штрауса, прем’єра якої відбудеться 26 червня в МЦКМ.
У галузі образотворчого мистецтва премію «Київ» імені Сергія Шишка отримав художник-живописець Андрій Коваленко — за твори «Шепіт» (2022-2023), «Золотий дощ» (2022-2023), «Пілігрими» (2023).
Його роботи вирізняються самобутнім рішенням, цікавою композицією, колоритом і складною авторською технікою. Були виконані на дерев’яних дошках у техніках левкасу та розпису.
У галузі народного декоративного мистецтва премію «Київ» імені Сергія Колоса вручили майстриня декоративно-прикладного мистецтва Ніні Саєнко — за серію мистецьких творів «Диво-сад» (2022-2024).
Художниця зізналася, що вчилася у свого батька, відомого українського художника Олександра Саєнка, ім’я якого занесено до списку видатних діячів культури світу ЮНЕСКО. Саме він підійняв мозаїку соломою і підняв на рівень професійного мистецтва, створював в цій техніці свої монументальні роботи.
«У сільських хатах батько помітив божниці, оформлені орнаментами з соломки, на яких виставлялися ікони. Коли він побачив цей золотавий блиск, захопився магічністю цього матеріалу, — пригадує Ніна Саєнко. — Це захоплення передалося й мені. З соломою цікаво працювати. Вона має прямолінійну форму, і дає змогу побудувати композицію в особливому ритмічному ключі.
Маю близько 300 творів, виконаних в мозаїці соломою і понад сто килимів і гобеленів, зроблених власноруч. Більшість з цих творів зберігаються в колекціях 25 музеях, зокрема й столичних — це музей літератури, народного декоративного мистецтва, історії Києва, книги і друкарства».
У галузі журналістики мистецьку премію «Київ» імені Анатолія Москаленка отримав журналіст Тарас Боровко — за серію публіцистичних статей (2022-2024) та цикл військово-патріотичних пісень (2022-2024).
Як розповів член НСЖУ Михайло Сорока, Тарас Боровко здобув військову освіту, має звання полковника. Присвятив себе військовій журналістиці, працював у редакції газети «Військо України». В перші дні повномасштабного вторгнення прийшов у штаб сухопутних військ і центр зв’язків. Отримав замовлення написати пісню «Байрактар», зрештою написав цілу серію пісень для піднесення духу наших захисників.
У галузі циркового мистецтва премією «Київ» імені братів Василя та Олександра Ялових відзначили людей, які у 2024-му році організували та провели Форум діячів аматорського циркового мистецтва на тему «Дитяча циркова творчість столиці України».
Це помічник гендиректора Національного цирку України Олександр Бабінський, викладачка-методист Кафедри циркових жанрів Київської муніципальної академії естрадного та циркового мистецтв Наталія Позднякова та режисерка-постановниця Національного цирку України Надія Шкляр.
У галузі хореографічного мистецтва премію «Київ» імені Павла Вірського цьогоріч премію не присуджували.
Премія «Київ» була заснована у 2001 році з метою відзначення та популяризації кращих здобутків митців Київською міською державною адміністрацією спільно з Координаційною радою національних творчих спілок України.
У різні роки лауреатами премії стали відомі кияни: актори — Борислав Брондуков, Лариса Кадочникова, Анатолій Хостікоєв, Олександр Задніпровський, Остап Ступка; режисери — Роман Балаян, Віталій Малахов, Едуард Митницький, Олексій Кужельний, Юрій Одинокий, Богдан Струтинський; композитори — Мирослав Скорик, Євген Станкович, Леся Дичко, Жанна Колодуб; художники — Валентина Виродова-Готьє, Петро Зикунов, Оксана Одайник, Володимир Гурін; письменники — Михайло Слабошпицький, Василь Фольварочний; журналісти — Олег Вергелес, Олександр Балабко; хореограф Василь Коломеєць та інші митці.
Нагадаємо, торік серед лауреатів були театральний режисер Іван Уривський та кінорежисерка Антоніна Ноябрьова.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»