20 серпня у пресцентрі «Київінформ» відбулася презентація результатів національного дослідження: «Бар’єри та виклики доступу до соціальних послуг для людей літнього віку та осіб з інвалідністю під час війни в Україні», проведеного Благодійним фондом «Рокада».
«Наш фонд з 2003 року надає соціальні та психологічні послуги, а також послуги з інтеграції, спочатку біженцям і шукачам захисту, а з 2022 року — внутрішньо переміщеним особам та постраждалому населенню України. Працюємо у 17 областях країни», — пояснила голова правління Благодійного фонду «Рокада» Наталія Гуржій. — «Нашими основними послугами є соціально-психологічна підтримка постраждалого населення і вразливих категорій. Ми особисто супроводжуємо та надаємо послуги, тому знаємо зсередини проблеми, з якими стикаємося, як складно отримати ту чи іншу послугу чи супровід, а також труднощі з доступом до них. Наразі ми хочемо представити результати дослідження та обговорити, як можна поліпшити цю ситуацію.
Дослідження було реалізовано за підтримки чеського народу у співпраці з гуманітарною організацією «Людина в біді». Як зазначила менеджерка з досліджень БФ «Рокада» Ірина Корольчук, у ньому взяли участь як одержувачі, так і надавачі соціальних послуг, а також була проаналізована законодавча база та попередні дослідження.
Згідно з отриманими даними, 55,7% опитаних користувалися соціальними послугами. Серед тих, хто ніколи не звертався за допомогою, 40% не знають, які послуги доступні.
Найчастіше опитані отримували послуги, такі як натуральна допомога, інформація, консультації та догляд вдома. Однак для одержувачів послуг існують соціальні, економічні, інформаційні та фізичні бар’єри. Надавачі послуг, в свою чергу, зазначали низьку зарплатню, необхідність технічної модернізації та емоційне вигорання.
На думку дослідників, покращити доступ до соціальних послуг можна шляхом інформування, спрощення бюрократичних процедур, покращення технічного забезпечення та збільшення фінансування. Отримані дані стали основою для формування пропозицій, щоб забезпечити рівний доступ до послуг незалежно від місця проживання, віку, статі чи наявності інвалідності.
КАДРИ ТА НОВІ СТАНДАРТИ
Після презентації відбулася панельна дискусія «Практичні виклики в наданні соціальних послуг».
Керівниця експертної групи з питань захисту окремих соціальних груп та осіб похилого віку Директорату розвитку соціальних послуг Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України Олена Фартушна підкреслила дефіцит кадрів у соціальній сфері та зазначила, що вже існує проєкт постанови про нові оклади, що дозволить підвищити заробітну плату соціальним працівникам.
Також наголошується на важливості навчання та підвищення кваліфікації соціальних працівників із залученням регіональних центрів соціальних служб, де важливим компонентом є супервізія (підтримка та «перезавантаження»).
За словами Олени Фартушиної, триває реформування системи надання соціальних послуг, що передбачає: розвиток ринку соціальних послуг, підтримку територіальних громад у реалізації пілотних та експериментальних проєктів, цифровізацію, появу соціальних менеджерів (кейс-менеджерів), нові стандарти (тренувальні кімнати, стаціонарний догляд тощо).
Як зазначила представник Уповноваженого ВРУ з прав людини з соціальних та економічних прав Олена Колобродова, у 2022-2024 роках було зафіксовано 1069 звернень щодо порушення прав на отримання соціальних послуг. Найчастіше це звернення стосувалися компенсації за послугу денного догляду.
За її словами, основні проблеми полягають у недостатньому фінансуванні та у браку людських ресурсів, а також у відсутності обізнаності щодо права на отримання послуг. Олена Колобродова зауважила, що плануються моніторингові візити до територіальних центрів, які перевірять дотримання прав на отримання соціальних послуг.
Радниця з правових питань (робота зі спільнотами) УВКБ ООН в Україні Олександра Маковська розповіла, що УВКБ ООН реалізує програму підтримки людей похилого віку та осіб з інвалідністю у співпраці з неурядовими організаціями. Окрім цього, разом з Мінсоцполітики здійснює програму соціальної адаптації для внутрішньо переміщених осіб у двох санаторіях, розробляючи методологію для відповідного державного стандарту.
Ще одним напрямком є підтримка мережі соціальних фасилітаторів в громадах — людей, які надають базову соціальну підтримку тим, хто не потребує спеціалізованих соціальних послуг.
ГОЛОВНИЙ ВИКЛИК У РЕФОРМУВАННІ СОЦІАЛЬНОЇ
СФЕРИ КИЄВА — ЦЕ ШВИДКІСТЬ
Велика кількість нормативно-правових актів, прийнятих Верховною Радою та Кабміном, повинні реалізовуватися в громадах. Проте частина рішень досі потребує змін або доопрацювання. Місто не може діяти всупереч законодавству, тому ми очікуємо на єдині стандарти, які ще не затверджено. На це звернула увагу під час панельної дискусії заступниця голови КМДА з самоврядних повноважень Марина Хонда.
Вона підкреслила, що для ефективного розвитку сфери потрібні не лише нові правила, але й матеріально-технічний ресурс та кадри.
«Сьогодні ми стикаємося із величезним дефіцитом фахівців. Сподіваюся, постанова уряду про підвищення заробітної плати змінить цю ситуацію. На соціальну сферу покладено колосальну відповідальність, і робота соціального працівника повинна бути належно оплачена. Неодноразово зверталися до Мінсоцполітики з проханням запровадити коефіцієнт в оплаті праці для Києва — адже обсяг роботи у столиці не порівняти з невеликою громадою», — підкреслила вона.
Також Марина Хонда звернула увагу на важливість міжсекторальної взаємодії — між територіальними центрами, службами у справах людей, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування, без якої особа не отримає якісну послугу.
У столиці соціальними гарантіями користуються 421 тисяча внутрішньо переміщених осіб, 161 тисяча осіб з інвалідністю, 751 тисяча людей похилого віку, 65 тисяч постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, 76 тисяч учасників бойових дій та 7,8 тисячі членів родин загиблих. Мережа наразі налічує 47 соціальних установ, де соціальну підтримку населення Києва забезпечують більше ніж 6 тисяч працівників.
«Реформи не можуть бути проведені швидко, існують певні юридичні процеси», — зауважила Марина Хонда. — «Наприклад, якщо говорити про надання послуг людям з інвалідністю, поки не створимо систему реабілітаційних центрів і центрів трудової реабілітації, не зможемо здійснити деінституалізацію, оскільки цим людям не буде доступний увесь спектр послуг.
Ми повинні впроваджувати реформи у максимально стислі терміни. У Києві ми створюємо нові соціальні проекти та системи. Зокрема, запроваджуємо послугу денного догляду для людей з інвалідністю та людей похилого віку, реалізуємо пілотний проект адаптивної квартири та реформуємо міські територіальні центри. Плануємо запроваджувати диференціацію послуг: безкоштовні, змішані та платні, оскільки є люди, які можуть оплатити денний догляд.»
Також заступниця голови КМДА нагадала, що вже наступного року відкриється Київський міський центр надання соціальних послуг, який радикально змінить підхід до надання послуг і значно розширить коло людей, які зможуть їх отримати.
- Київ продовжує змінювати систему надання соціальних послуг. У столиці відбулася нарада, присвячена оновленню системи соціального захисту, щоб кияни отримували допомогу швидше, зручніше та в більшому обсязі.