Перші публічні демонстрації унікальних кінематографічних артефактів, виявлених командою «Група Кінотрон» в архіві Національної кінематеки України, проходять в рамках Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів.
Оцифровані і повернуті із забуття, ці фільми відкривають новий погляд на українське експериментальне кіно 1990-х років.
У першій половині 1990-х на студії «Київнаукфільм» було знято ряд стрічок про український художній авангард — як історичний, так і сучасний. На жаль, вони не потрапили на великий екран і на довгі роки зникли з пам’яті глядачів.
«Ми, як творча ініціатива, давно займаємося архівним кіно: працюємо з архівами, відновлюємо, досліджуємо, показуємо, використовуємо у своїх фільмах, — поділилася «Вечірньому Києву» співзасновниця колективу «Група Кінотрон», продюсерка Любов Кнорозок. — Кіностудія «Київнаукфільм» існувала до 1995-1996 року, і щороку тут створювали близько 100 фільмів. Їх замовляли різні державні установи, наприклад, поліція. Життя Києва та України було зафільмоване в кіноформаті, на 35-міліметровій плівці; це унікальні твори.
Протягом 5 років в Національній кінематиці ми створили каталог, оцифрували 200 одиниць фільмів. Це величезний обсяг історії нашої країни та суспільства, який демонструє різні його аспекти».
Програма «Відкладена прем’єра» включає три українські фільми 1990-х років, які оцифровані у відповідній якості і вперше за тривалий час покажуть глядачам.
«С. Параджанов. Відкладена прем’єра» режисера Юрія Репіка створено до 100-річчя кінематографа, яке відзначалося у 1995 році. Фільм розповідає про трагедію режисера Сергія Параджанова, якому після прем’єри «Тіней забутих предків» не давали можливості знімати кіно.
У стрічці використані фрагменти до незнятого фільму Параджанова «Київські фрески», які були знайдені на початку 1990-х і визнані «формалістськими», не зрозумілими широкому глядачу і близькими до абстракції. Сам фільм Репіка також міг би зникнути безслідно, але у 2025 році він був відновлений і вперше показаний у Роттердамі. На KISFF відбулася його українська прем’єра.
Фільм «Портрет без обличчя» Юрія Зморовича (1994) присвячено художниці-авангардистці Олександрі Екстер. У цій роботі Зморович об’єднав різноманітні художні практики — від живопису та музики до перформансів і навіть елементів бойовика та еротичного жанру. У фільмі знялися актори київського театру «А.А.А.».
Цікаво, що співавтором сценарію став відомий дослідник авангарду Дмитро Горбачов, а про життя Екстер розповідає психологиня-екстрасенс Любов Андрійчук. Варто зазначити, що в 1990-х екстрасенси були надзвичайно популярні, тому багато режисерів зверталися до цієї теми.
«Перемога над Сонцем. Епілог» Максима Бернадського (1994) досліджує сучасне мистецтво 1990-х років. У фільмі Тіберій Сільваші, Олег Тістол та Олександр Соловйов діляться своїми думками про актуальне мистецтво, колективи «Живописний заповідник» і «Паризька комуна». Зокрема, Тіберій Сільваші розповідає про трансформацію живопису, Олег Тістол — про спільний проєкт з Миколою Маценком «Українські гроші», який присвячений стереотипам кінця 20 століття, а Олександр Соловйов — про зміну парадигм.
Глядачі отримають можливість побачити знакові виставки, які проходили у той час: «Проєкт українських грошей» у Центрі сучасного мистецтва «Брама», а також колективні експозиції в галереї «Аліпій», «Простір культурної революції» в Центрі мистецтв «Український Дім». Між ними демонструють тогочасні види та архітектуру Києва.
Наступний показ відбудеться 9 вересня в кінотеатрі «Жовтень». Фільми демонструватимуться мовою оригіналу з українськими та англійськими субтитрами. Після показу буде дискусія за участі Олексія Радинського та Максима Бернадського.
KISFF — це щорічний кінофестиваль короткометражних фільмів, що проходить у Києві. Цьогорічна програма об’єднує близько 300 короткометражних фільмів, які демонструються у кінотеатрі Жовтень та KINO42. Події фестивалю об’єднані темою «Проявлення».