Сьогодні вранці Володимирський собор був переповнений людьми. Кияни прийшли з великими букетами квітів, щоб попрощатися з Євгеном «Остапом» Остапенком, який з юності виступав за незалежність України.
Євген навчався у 33 ліцеї Києва (у Голосіївському районі). Педагоги та учні з теплом згадують випускника та його бойовий шлях:
«З глибоким сумом повідомляємо, що загинув наш випускник Євген Остапенко, який закінчив наш заклад у 2012 році.
З 2014 року він став на захист України у складі батальйону «Айдар». За роки служби Женя став досвідченим воїном, котрий віддано і мужньо захищав свою державу.
Йому було лише 30 років… Але в нашій пам’яті він завжди залишиться молодим, сильним та світлим. Колектив ліцею висловлює щирі співчуття родині та близьким.
Пам’ятаємо. Сумуємо. Вшановуємо».
Під час прощання журналістка «Вечірнього Києва» поспілкувалася з одним із випускників ліцею, який навчався у паралельному класі і добре знав Євгена Остапенка. Мирослав прийшов з букетом троянд і розповів:
«Ми з ним близько дружили у школі. Ця новина мене вразила, і я не міг не прийти. Женя завжди висвітлював Україну як щось дуже рідне, тому він не міг не піти на війну, щоб захищати країну. Попри все він завжди був позитивним. Дуже любив свою маму і багато читав. Женя був інтелектуалом».
На прощанні з захисником-киянином зібралося багато людей. Усі вони були вражені загибеллю молодого, сильного та сповненого життєвих сил українця.
Плакали та молились військові, побратими, знайомі. Говорити і ділитися спогадами їм було надзвичайно важко.
Євген Остапенко служив у 423 Окремому батальйоні безпілотних систем «Скіфські Грифони». У підрозділі в Facebook написали про «Остапа» та поширили фото і відео в пам’ять про побратима.
«Женя почав свій шлях ще на Майдані, коли збирався з пар.
Вже в юному віці він розумів, як важливо боротися за державу.
У 19 років Женя зібрав рюкзак, сказав батькам, що йде гуляти, а пізніше зателефонував з ІЛ-76, сказавши, що летить в Маріуполь.
Будучи добровольцем, він захищав Піски, Маріуполь, Щастя, Донецький аеропорт та отримував поранення під Металістом.
З початку повномасштабного вторгнення брав участь у деокупації Харківщини, обороні Херсону, Вовчанська, Запоріжжя та Донеччини.
Мріяв стати психологом і допомагати «таким же «попаянним» військовим, як і я» — пише кохана Євгена.
Євген Остапенко був вболівальником «Динамо Київ». У WBC Ультрас Динамо висловили свої співчуття:
«Це величезна втрата для біло-синьої родини та всієї України. Наші співчуття рідним і близьким героя, його подвиг вічно залишиться у пам’яті нашої нації».
Військового Євгена «Остапа» Остапенка поховали на Національному військовому меморіальному кладовищі.