Російські безпілотники, виготовлені з дерева та пінопласту, проникли в повітряний простір Польщі і були нейтралізовані зброєю вартістю в мільйони доларів—ситуація, що свідчить про відсутність адаптації Альянсу до подібних загроз.
Про це йдеться в матеріалі Politico.
“Вражаюче, що Польща змогла виявити і знищити ці дрони”, – зазначає Ульріке Франке, старша наукова співробітниця Європейської ради з міжнародних відносин.
Проте, за даними видання, успішність дій НАТО значно менш вражаюча в порівнянні з тим, що робить Україна: з 19 атакуючих дронів було збито лише три, тоді як в Україні зазвичай знищують 80–90% атакуючих БПЛА, незважаючи на їхню значно більшу кількість.
Франке вказує на великий розрив між економічно доступними російськими безпілотниками та дорогою відповіддю НАТО.
“Відправляти F‑16 або F‑35 щоразу—це недоцільно. Потрібно знайти ефективніше оснащення для боротьби з дронами”, – підкреслює вона.
Згідно з інформацією, п’ять БПЛА рухалися безпосередньо до бази НАТО, поки їх не зупинили голландські винищувачі F‑35. У операції також брали участь літак-заправник НАТО, італійський розвідувальний літак та німецька система протиповітряної оборони Patriot.
Ці дорогі засоби протидії дешевим дронам‑камікадзе, таким як “Гербери” (аналоги іранських Shahed), які коштують близько $10,000 кожен, служать показником високої реакції на нещодавнє вторгнення.
Польща активувала статтю 4 Статуту НАТО, що передбачає термінові консультації між країнами-членами Альянсу. Польща і Латвія закрили свій східний повітряний простір, Франція надсилає військові літаки для підтримки повітряної оборони Польщі, а Німеччина обіцяє зміцнити східний фланг.
Україна також запропонувала допомогу. Президент Володимир Зеленський підкреслив, що дорогі системи, такі як американські Patriot або франко‑італійська SAMP/T, не є найефективнішими рішеннями для протидії масованим атакам дронів‑камікадзе. Натомість Україна використовує недорогі апарати та радіоелектронні засоби для нейтралізації атак.
На брифінгу в Брюсселі, де обговорювалися питання між генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та послами ЄС, піднімалося питання зміни підходів Альянсу до захисту повітряного простору—цe перша така зустріч за участю керівника НАТО.
Як зазначив Чарлі Салоніус‑Пастернак з аналітичного центру Nordic West Office, прийшов час оптимізувати стратегії протидії: деякі країни вже модернізують свої оборонні системи, але великі бюджетні зміни вимагають часу.
Франке додає, що для ефективного захисту від безпілотників необхідно врахувати дві основні проблеми. Перша—це ешелонована оборона: поєднання електронних та класичних (кінетичних) систем. Друга—швидке оновлення технологій: як Україна, так і Росія постійно вдосконалюють свої безпілотники—хто краще адаптується, той і має перевагу.
З півночі четверга всі прикордонні переходи Польщі з Білоруссю закриті до подальшого повідомлення. Рух між кордонами в обох напрямках призупинено.
За словами Кервінського, відновлення руху можливе лише при гарантії безпеки поляків. Він також зазначив, що з економічної точки зору Польща прагне якомога швидшого відкриття кордону.
Призупинення прикордонного руху з Білоруссю стосується як автомобільного транспорту, так і вантажних потягів, і діє в обох напрямках.