Ситуація із російською артилерією спочатку була вкрай небезпечною, проте згодом виникла “віртуальна захисна реакція”, яка стала новою загрозою.
На початку повномасштабної війни російська артилерія вважалася ключовим елементом військової стратегії Кремля: масовані обстріли утворювали “вогневі завіси”, що дозволяли військам просуватися вперед. Існувало ствердження, що за кількістю гармат Росія переважає Україну в 10 разів, тому президент України Володимир Зеленський неодноразово звертався до союзників із проханням надати снаряди. У коментарі Forbes командир підрозділу БПЛА “Тайфун” Нацгвардії України з позивним “Майкл” зазначив, що артилерія все ще залишається, але новою основною загрозою є безпілотники.
Україна досягла значних успіхів у контрбатарейній боротьбі. Вогневі установки, що відкрили вогонь, можна визначити за допомогою контрбатарейних радарів, таких як американський AN/TPQ-36 Firefinder, які відстежують траєкторію снарядів і розраховують вихідні позиції. Також активно використовуються сучасні акустичні датчики.
Радар служить першим етапом. Він визначає загальну зону, але не конкретну точку. Це часто площа 200 на 200 метрів, що є занадто великою для точного удару”, – підкреслив військовий. Тому згодом потрібне використання дронів з широким радіусом дії – як з відео в реальному часі, так і з фотозйомкою високої роздільної здатності. Вони дозволяють точно з’ясувати, чи знаряддя залишається в певній точці, і надіслати координати.
“Легше всього виявити артилерію в момент пострілу – спалахи, дим, переміщення розрахунку. Навіть якщо гармата частково прихована деревами або будівлями, її можна розпізнати за силуетом. У лісі ми знаходимо сліди гусениць, порушений ґрунт, тепло від техніки (якщо у нас є тепловізор)”, – зазначив “Майкл”.
Після підтвердження координат удар повинні завдати терміново – поки знаряддя не залишило позицію.
Хоча контрбатарейна стрільба залишається в актуальній практиці, багато випадків свідчать про те, що гаубиці вже частіше замінюються безпілотниками.
“FPV-дрони, як квадрокоптери, так і планери, часто виявляються більш точними і швидкими, ніж артилерія. Якісний дрон є найефективнішим способом для знищення артилерійських систем”, – підкреслив військовий.
Дрон може набирати швидкість повільніше за снаряд (~160 км/год проти 1000 км/год), але він швидше досягає цілі, оскільки не вимагає пристрілки та коригування вогню. FPV може літати кілька хвилин і вражати з першого разу. Артилерія, навпаки, потребує кількох залпів, особливо якщо мета переміщується.
Якщо знаряддя самохідне, воно може залишити позицію раніше, ніж снаряд досягне цілі. Дрон, навпаки, здатний слідкувати за артилерією та уражати її навіть у русі. Буксирувані гармати потребують більш точного враження за складовими частинами: затвором, прицілом і буксирувальним авто.
“Основне – наявність стабільного відеозв’язку. Без нього оператор не зможе точно навести дрон”, – пояснює український військовий. Йому допомагають нові “файбер-дрони”, які здатні підтримувати зв’язок навіть в екстремальних умовах. Після удару застосовується розвідувальний дрон для підтвердження знищення.
“Російська артилерія все ще є серйозною загрозою”, – підтверджує “Майкл”. Однак, незважаючи на те, що російські розвідувальні дрони були знищені в кількості кількох тисяч, їх як і раніше багато.
“Вони [росіяни] не відчувають нестачі у розвідувальних БПЛА. Вони постійно в повітрі”, – додав військовий. Найцікавіше, що Росія, незважаючи на свою артилерію, все частіше використовує FPV-дрони, реалізуючи сотні безпілотних атак щодня.