На екстреному засіданні Ради безпеки ООН, яке відбулося 20 червня, закликали агресора зупинити атаки на цивільних.
В період з січня по травень цього року загинуло на 47% більше цивільних осіб, ніж у відповідний період 2024 року, повідомив помічник генерального секретаря ООН Мирослав Єнча.
“Це є наслідком частішого використання ракетної зброї“, – відзначив він.
За його інформацією, з 1 по 17 червня 2025 року Росія випустила на Україну 2340 БпЛА великого радіусу дії та 135 ракет. Для порівняння, за весь червень минулого року цей показник склав 544 далекобійні ракети.
“Такий рівень жертв і руйнацій може підорвати надії на термінове припинення вогню та зруйнувати перспективи довготривалого миру“, – підкреслив Єнча.
Між двох вогнів
Директорка з інформаційно-роз’яснювальної роботи Управління по координації гуманітарних справ Едан Васорну повідомила, що понад 20% території України забруднене мінами і боєприпасами, що є найвищим показником у світі з часів Другої світової війни. За її словами, страждають не лише цивільні, але й гуманітарні працівники.
З 24 лютого 2022 року зафіксовано 68 випадків насилля проти них або їхнього майна, двоє гуманітарних працівників загинули. Проте Васорну також згадала про росіян, які в прикордонних регіонах постраждали від українських дронів.
А що відбувається з цивільними у районах, де присутня Росія, невідомо.
“Ми не можемо дістатися до більш ніж півтора мільйона жителів тимчасово окупованих Росією Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей“, – зазначила вона.
Шальки на терезах
Більшість країн-членів Радбезу ООН засудили російські атаки на Україну, особливо 17 червня 2025 року, і відзначили важливість мирного врегулювання.
На думку Словенії, Данії, Греції, Великої Британії, Франції, Панами, Алжиру, США, Німеччини, Вірменії, Польщі та інших держав, Росія має терміново і беззастережно зупинити вогонь.
Однак серед союзників існують розбіжності в позиціях. Лише Данія виразила рішучу підтримку Україні “так довго, як це буде потрібно”. Словенія, засудивши цинічний обстріл 17 червня, закликала Росію до мораторію на вогонь як крок до переговорів.
“На жаль, переговори між Україною та РФ виявили значну різницю у поглядах“, – зазначив представник Греції.
Ці коментарі свідчили про те, що члени Радбезу коливаються між рішенням про припинення дій агресора та перемовинами.
Нюанси позиціонування
Представниця США наголосила, що під час обстрілу Києва загинув громадянин її країни. Однак, у притаманній риториці Білого дому, вона закликала РФ “щиро вести переговори”. Додатково, вона порадила країнам, зокрема Китаю, зупинити постачання Росії товарів подвійного призначення. І це ще м’яко, оскільки представниця США також рішуче засудила Іран за постачання ракет і дронів для Росії.
Представник Південної Кореї єдиний звернув увагу на ознаки підготовки росіян до нового наступу на Україну.
Пакистан підкреслив важливість залучення “регіональних і міжнародних гравців” до переговорів. Алжир вважає, що переговори – “це єдиний шлях до стабільного миру”. Представник Панами звернув увагу на “залишення каналів комунікації відкритими”.
Вали на марсіян
Велика Британія відзначила, що Росія продовжує поширювати хибні трактування подій.
Представник держави-агресора Василь Небензя тричі сам собі заперечив:
– РФ завдає ударів лише по військових цілях,
– українські військові ховаються “по хрущовках”,
– Україна сама атакує житловий сектор.
Якщо “по хрущовках” ховаються бійці ЗСУ, з точки зору Росії, це військова ціль. Отже, Росія все ж завдає ударів. Якщо це не РФ, чому Україні потрібно вражати свої ж території? “Якщо це не Росія, то може, марсіани?” – іронічно зазначив представник України в ООН Андрій Мельник.
Небензя обурено заявив, що в світових столицях прагнуть не миру, а “максимально знекровити Росію”. Напевно, Радбез ООН пішов усупереч “хотєлкам”, бо, незважаючи на розбіжності, одностайно засудив удари по Україні.
Представник РФ наголосив: Росія передала Україні найкращу на даний момент пропозицію.
“Рекомендуємо її прийняти. Далі все буде значно гірше“, – пригрозив Небензя.
Не виключено, що настрою йому не додало висловлення Китаю, чиї представники висловили занепокоєння через обопільні ракетні удари. Це помітно відрізняється від попередніх заяв КНР.
І, схоже, російський ультиматум не мав успіху. Вимоги проєкту мирного меморандуму РФ вважаються максималістськими й прирівнюються до капітуляції, зазначили Франція, Польща та Німеччина. Українське представництво підкреслило, що ці умови неприйнятні.
“Порушення Статуту ООН має бути рішуче засуджене, – укотре з 24 лютого 2022 року заявив голова делегації ЄС Ставрос Ламбрінідіс. – Росія могла б завершити свою війну сьогодні.”
Цинізм прийшов на заміну відповідальності, зауважив постпред України Андрій Мельник, запрошуючи членів Радбезу відвідати Україну.
“Радбез ООН має довести, що навіть у складних ситуаціях можливо рухатися вперед у напрямку до припинення вогню. Нам потрібно більше мужності і креативності в цій залі. Допоможіть нам завершити цей жах раз і назавжди“.