В Албанії археологи знайшли римську похоронну камеру, яка датується III-IV століттями нашої ери, що є безпрецедентною знахідкою для цієї території.
Ця знахідка стала першою на території країни, яка раніше була частиною Римської імперії, повідомляє The Independent.
Розкопки почалися після того, як мешканці місцевості звернули увагу на незвичайні камені на плато неподалік кордону з Північною Македонією. Дослідники з Інституту археології натрапили на підземну будівлю, збудовану з великих вапнякових плит, прикрашених грецькими написами.
Керівник експедиції Еріксон Ніколлі зазначив, що знахідка увіковічнила ім’я однієї з похованих осіб.
“Запис свідчить про те, що людину, поховану тут, звали Джелліано — ім’я, поширене в римські часи. Особистість іншого похованого залишається невідомою, проте, ймовірно, це родич,” — пояснив археолог.
Гробниця, розмірами дев’ять на шість метрів, вперше ідентифікується як поховальна споруда в Албанії, ймовірно, належала представнику заможного класу. Її розміри перевершують інші знахідки цього регіону.
Минулого тижня команда Ніколлі ретельно дослідила різьблені елементи білого каменю, які оздоблювали верхню частину та стіни гробниці.
“Ми також знайшли шматок тканини, вишитий золотими нитками, що підтверджує нашу версію про належність представнику вищого класу,” — підкреслив він.
Серед інших артефактів археологи виявили скляні пластини й ножі. Однак сліди свідчать, що поховання було розграбоване принаймні двічі — в давнину і пізніше, коли важка техніка піднімала каміння з даху.
Ніколлі зауважив, що ім’я покійного було викарбуване грецькими літерами, але має латинське коріння. Інший напис свідчить про посвяту богу Юпітеру.
Науковці ще мають намір розшифрувати інші написи на знайдених каменях, які, ймовірно, належали раніше невідомому стародавньому пам’ятнику, що нині оточений кукурудзяними полями та кам’яним кар’єром.
Монети були виявлені під час археологічних розкопок біля Біскупця, що в Вармінсько-Мазурському воєводстві.
Перша пара монет знайшлася завдяки аматорам з металошукачами. Вони сповістили місцеву владу, і розкопками зайнялися археологи з Острудського музею. Вони виявили 118 срібних динаріїв IX століття, які належать до епохи Людовика Благочестивого.
Раніше динарії Каролінгів у Східній Європі не знаходили. Вчені не можуть пояснити, як такий скарб опинився на польських землях, адже в той час на теренах, де мешкали прусські племена, панували арабські монети.