Польська поліція повідомляє про суттєвий ріст випадків злочинів на основі ненависті до українців.
Згідно з даними TVP World, у період з січня по липень 2025 року зафіксовано 543 таких випадків, що на 41% більше, ніж у аналогічний період 2024 року (384 випадки).
Частіше за все мова йде про погрози насильством: у 2024 році було зафіксовано 479 інцидентів проти 317 у 2022-му. За перші вісім місяців 2025 року їх вже зареєстровано 322, що дозволяє прогнозувати новий рекорд. Інші категорії злочинів також демонструють зростання:
Фізичне і психологічне насильство зросло на 73% за два роки – з 160 випадків у 2022 році до 278 у 2024-му.
Фізичні напади з заподіянням шкоди здоров’ю збільшились на 43%.
Ксенофобські, расистські та релігійно нетерпимі атаки майже подвоїлися – з 113 у 2022 році до 188 у 2024-му.
Пограбування з українськими жертвами зросли на 57%, а також зросла кількість випадків переслідування, викрадення особистих даних, примушування та шантажу.
“Злочини на основі ненависті – це форма дискримінації та порушення основоположних прав людини”, – підкреслила представниця поліції Віолетта Шубська. Вона зауважила, що під час розслідування важливо фіксувати, чи демонстрував злочинець негативне ставлення до конкретної групи, до якої належить або здається, що належить жертва.
Незважаючи на те, що польське законодавство формально не визначає поняття “злочин на основі ненависті”, правоохоронці використовують визначення, надане Офісом демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ (ODIHR).
Професор Варшавського університету Пржемислав Садура пов’язує зростання ворожості до українців із поєднанням економічної невизначеності, дезінформації та політичної маніпуляції. Він вказує на те, що первісна хвиля солідарності після вторгнення Росії в 2022 році вже спала, поступившись місцем зростаючій неприязні.
“Люди бояться, що українці займають їх місце в черзі – в лікарнях, дитсадках або на ринку праці”, – пояснив Садура в інтерв’ю виданню Onet. За його словами, ці побоювання виникають через нестабільність соціального захисту в Польщі та враження, що українські працівники знижують зарплати.
Соціолог також звернув увагу на роль соціальних мереж у поширенні фейкових історій, часто підживлених російською дезінформацією. “Ми живемо в часи, коли платформи працюють як цифрові плітки”,- зазначив він, говорячи про поширення неправдивих історій про нібито претензійних українців.
Садура попереджає, що Польща може підійти до критичної межі: “Ми вже спостерігаємо перехід від поодиноких проявів агресії до організованої ворожості. Так починаються погроми – зі зміною ролей жертви та злочинця та дегуманізацією цільової групи”.
Він закликав до термінових дій для боротьби з ксенофобією та захисту демократичних цінностей: “Держава повинна стримувати екстремістські групи і взяти на себе відповідальність за безпеку публічного дискурсу”.
Українські біженці все частіше стикаються з ворожим ставленням у Польщі.
Згідно з даними BBC, зростає кількість скарг на дискримінацію, булінг у школах та ксенофобські настрої в суспільстві.
Світлана, яка разом з донькою переїхала до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії, пригадує, що спочатку адаптація дитини проходила вдало. Дівчинка була задоволена навчанням, і навіть не бажала змінювати школу після переїзду до іншого району. Проте недавно ситуація змінилася.