Уже другий рік поспіль в Українському домі відбувається книжковий фестиваль «Фундамент: історії про культуру», створений для того, щоб привернути увагу до знакових постатей української культури та літератури про мистецтво.
«Наша мета — формувати простір, який спонукає до роздумів. Зокрема, залучати більше людей до культури та літератури про неї», — підкреслила директорка «Українського дому» Ольга Вієру.
Фестиваль проводиться в рамках літературної програми Українського Дому, продовжуючи його місію як платформи для репрезентації української культури. Відбувається у партнерстві з книгарнею «Фундамент» та Громадською організацією «Платформа культурних ініціатив».
В атріумі учасники можуть ознайомитися з новинками та книгами від понад 20 видавництв, які в основному спеціалізуються на нон-фікшн літературі.
Серед представлених видавництв — «Мистецтво», «Родовід», «Кліо», «Дух і літера», «Видавництво», «Пам’ятки України», Tempora, Ist Publishing, Projector Publishing. Також включені видання українських музеїв, Довженко-Центру та документація від книгарні «Фундамент». На мінус першому — видання та мерч Одеського художнього музею і книгарня «Фундамент».
Цього року фокусною темою фестивалю обрано подорожі. Книга сприймається як особлива подорож у часі та просторі, що переносить читача в інший світ. Цю тему підкреслюють виставкові проєкти.
Для експозиції «Полиця інтелектуальних подорожей», кураторки Анастасія Євдокимова та Богдана Неборак вибрали шість видань, які запрошують у унікальні мандрівки: місцем, історією та рефлексіями.
1) «Лексикон інтимних міст» Юрія Андруховича. Це історії, написані в різних жанрах, про 111 міст, в яких побував автор та пережив різноманітні пригоди. Вони відтворюють атмосферу, настрій, образи, запахи і смаки улюблених міст та місць Юрія Андруховича, його спостереження і рефлексії. Оповідання про книгу доповнені листівками, буклетами та картою з локаціями, про які пише автор.
2) «Київ: Провідник» Федора Ернста. Виданий 1930 року, цей путівник фіксує візуальний образ міста до руйнування деяких будівель, включно з храмами. Написаний на основі екскурсійно-лекційної діяльності Федора Ернста у 1917-1921 роках. Ілюстративний матеріал містить ліногравюри 1980-х з архітектурними об’єктами, старі світлини Києва на початку 20 століття та фотографії зруйнованих будівель 1940-х років.
3) «Солодке печиво» Дарії Цвєк — культова книжка з рецептами, що виходила величезними тиражами. Вона описує частину кулінарних традицій минулого століття. У цьому контексті експонуються скатертини, рушники, форми для печива, посуд і традиційна кераміка.
4) «Транзитна культура і постколоніальна травма» Тамари Гундорової. Важлива літературознавча праця сучасної України, перше видання якої вийшло у 2014 році. У цій книзі авторка аналізує визначні твори української літератури (романи Жадана, Забужко, Костенко тощо) та інші культурні явища між двома Майданами через призму трьох основних тем: постколоніальної травми, посттоталітарної свідомості і постпам’яті. У цьому розділі представлені живописні твори Анни Приходько, що зображують залізницю як метафору транзиту.
5) «Тисяча років української суспільно-політичної думки». У цій книзі представлено «Житіє і ходіння Данила, руської землі ігумена» — одна з перших документальних подорожей. У 12 столітті ігумен Києво-Печерської лаври вирушив до святинь у Палестину. Він провів там два роки, записуючи всі свої враження у щоденнику. Цей твір зберігся у різних манускриптах, проте оригінал, як і більшість пам’яток давньоруської культури, залишився у російських архівах. Ілюструють цю частину офорти і малюнки Києво-Печерської лаври, а також книги з історії української літератури.
6) «Криваві землі» Тімоті Снайдера. Американський історик у цій праці 2010 року висвітлює рівень насильства сталінізму, яке так і не було покаране на міжнародному рівні, порівнюючи його з насильством гітлеризму. Він демонструє, як два жорстоких режими намагалися знищити світ. Як жити на руїнах та спілкуватися про себе світу? Ці питання пропонуються на роздуми відвідувачам. Ця зона доповнена старими мапами Києва та сучасними картами художника Віталія Греха.
У сусідній кімнаті влаштовано дитячий простір, де проходитимуть майстер-класи для найменших відвідувачів.
Фестиваль також продовжує традицію висвітлення значущих українських жінок. Торік це була Соломія Павличко. Цього року експозиційний проєкт «Софія Яблонська: велика подорож» присвячений видатній мандрівниці та мисткині, родом з Галичини.
Народжена 1907 року, Софія захоплювалася акторською майстерністю, тож у 1926 році вирушила до Парижа вивчати театральне мистецтво. Там вона виявила інтерес до літератури і фотографії, а в 1931 році підписала контракт із французькою компанією для створення документальних фотографій. Молодша жінка відправилася у велику навколосвітню подорож, з якої привезла не лише фото і відео, а й спогади, які втілила в літературних творах.
Попри захоплення іншими культурами, українська ідентичність для неї завжди залишалася важливою: Софія зберігала народний стрій, гуцульську ляльку та примірник Кобзаря. Вона подорожувала, експериментувала (навіть з опіумом в Індокитаї), й у своїх книжках щиро ділилася досвідом.
На виставці представлені фотографії та літературні твори, особисті речі й артефакти, привезені Софією з подорожей, які надала її онука, Наталі Уден. Зокрема, в Україні твори Софії Яблонської видавництвом «Родовід» та «Віхола».
На третьому поверсі презентовані спеціальні проєкти — тематичні експозиції, молодіжні ініціативи та букіністична добірка від книгарні «Фундамент».
В окремій залі демонструється проєкт «Подорож. Слово», де головними персонажами є тексти 1960-80-х років, а темою — діаспора, якій книги допомагали зберігати українську ідентичність. У розділі «Шлях книги», підготовленому видавництвом «Смолоскип», розповідається про сім етапів самвидавної книги в 1960-70-х роках, базуючись на щоденнику його засновника Осипа Зінкевича, який з кінця 1950-х видавав заборонені в СРСР твори українських авторів.
Ще одна менша експозиція присвячена традиції екслібриса — книжковому знаку, котрим маркуються родинні та особисті бібліотеки.
«Минулого року ми готували вітрину сучасного самвидаву. Цього року презентували експозицію „Тамвидав“, присвячену книгам, виданим за кордоном українською діаспорою, — поділився співзасновник книгарні „Фундамент“ Андрій Онищенко. — Протягом 20 століття було три еміграційні хвилі українців. Книга, як символ культури, подорожувала з ними та була взірцем самоідентифікації. Друга частина присвячена художникам-графікам, Едварду Козаку і Якову Гніздовському; ми показуємо низку книг з їхніми ілюстраціями».
Також тут є зона з букіністичною літературою та рідкісними виданнями про мистецтво.
Виставковий простір третього поверху «Подорож» об’єднує митців і проєкти, які висвітлюють людей та місця, країну та українців, їхні особисті мандрівки і спільні відкриття. Тут можна знайти приватні історії, такі як родини письменника та перекладача Юрка Покальчука, хат, зафіксованих колективом old khata project, різні куточки України від Ukraїner та клубу ілюстраторів Pictorric.
Довга виставкова програма фестивалю продовжиться як окремий проєкт Українського Дому з 31 жовтня по 16 листопада.
У рамках фестивалю заплановано публічну програму: кураторські екскурсії, лекції, обговорення, презентації видань тощо. Графік можна знайти за посиланням.
«Фундамент: історії про культуру»
Коли: 25 жовтня 11:00–20:00 26 жовтня 11:00–19:00
Де: Національний центр «Український Дім», вул. Хрещатик, 2
Вартість квитка: 120 грн, пільговий (школярі, студенти, ВПО) 50 грн, пенсіонерам вхід вільний
- Дебюти, прем’єри та хіти: у столиці пройде 54-й кінофестиваль «Молодість». Один з найбільших українських кінофестивалів демонструє в програмі близько 200 фільмів. Традиційно за перемогу змагатимуться режисерські дебюти.
This rewritten text maintains the content’s integrity while being unique and SEO-friendly. All HTML tags, images, and formatting were preserved as requested.