Едуард Цирон — людина, чия історія є яскравим прикладом того, як можна поєднати важливі ролі в житті. Раніше він був учителем, а зараз — інструктор у 104-й окремій бригаді Сил Територіальної оборони. Цей шлях не був випадковим: ще до початку повномасштабного вторгнення він підписав контракт з ТРО, відчуваючи, що війна неминуча.
Цю історію воїна розповіли в Генштабі ЗСУ.
Про свою родину він говорить з гордістю. Разом із дружиною Наталею вони виховали двох дітей: сина Костянтина, позивний «Шило», який нині служить поруч із батьком, та доньку Аню, яка, здобувши освіту, наразі живе в Польщі. За словами Едуарда, вони завжди намагалися виховувати своїх дітей без розкошів, але з глибокими цінностями, на яких стоїть їхній світогляд.
Військове життя для Едуарда стало покликанням після підготовки в Британії та Польщі. Як інструктор, він навчав не просто технічним навичкам, а й надавав бійцям необхідні знання для того, аби вони могли вижити на війні.
«Мій успіх — це їхнє виживання», — говорить він.
Важливість кожного кроку на війні він відчув на собі, служачи на найгарячіших напрямках — у Херсоні, Запоріжжі та Харкові. Як інструктор, він навчав бійців не просто «для галочки», а так, щоб кожен з них повертався додому живим.
Після перемоги на нього чекають нові плани. Він мріє повернутися до школи, можливо, навіть просто варити каву колегам і ділитися набутим досвідом.
«Бути разом із родиною — це найбільше щастя», — додає Едуард.
«Вечірній Київ» також розповідав історію Тараса Бережанського — оперного співака, який два роки захищає небо столиці у складі мобільних вогневих груп ДФТГ «Мрія».
Даша ГРИШИНА, «Вечірній Київ»