Цю інформацію повідомив археолог Микола Бандрівський.
«Марія Тарасівна, котра все життя присвятила музичній справі та викладанню, була ученицею відомого Генріха Нейгауза і солісткою світового рівня, виступаючи в країнах Західної Європи та Америки з класичними творами Бетховена, Шумана, Брамса, а також українських композиторів. Серед її учнів — відомий піаніст і музикознавець Йожеф Ермінь», — зазначив археолог.
Він також уточнив, що перше ім’я Марії Тарасівни було Арета, і що деякий час вона жила під іншим прізвищем. У 1934 році більшовики розстріляли її батька — письменника, перекладача та засновника пластового куреня «Лісові Чорти» Тараса Крушельницького. Унаслідок цього сім’я була депортована до російського Курська. Після повернення до Львова під час Другої світової війни дівчинку Арету перейменували на Марію і, щоб уникнути переслідувань, зареєстрували під прізвищем Шушкевич.
Марія Крушельницька давала сольні концерти в Києві, багатьох містах України та в країнах Західної Європи й Америки. Її репертуар включав твори Л. ван Бетховена, Р. Шумана, Й. Брамса, О. Скрябіна, С. Рахманінова, А. Кос-Анатольського, Л. Ревуцького, В. Косенка, С. Людкевича тощо. Вона також була солісткою симфонічних оркестрів Києва, Львова та Донецька, працюючи під керівництвом великих диригентів, таких як М. Колесса, Ю. Луціва, С. Турчак та інших.
Виконавська майстерність Крушельницької відрізнялася симфонічністю, масштабністю, драматизмом, емоційністю та експресивністю. В її інтерпретаціях завжди відчувалася піднесеність почуттів, унікальний особистий тон інтонації та динамічна захопленість. Вона була артисткою емоційного типу, а її індивідуальність проявлялася в мелодійній, щирій і безпосередній інтонації. Звукова палітра виконання була багатою і різноманітною, а стиль — глибоко романтичним і національним.
За часів СРСР Крушельницька записала твори Л. Ревуцького та альбом із творів С. Людкевича на фірмі «Мелодія». У період незалежності України вона випустила компакт-диск із музичними та поетичними творами А. Кос-Анатольського, записала «11 Етюдів у формі старовинних танців» В. Косенка, а також комплект дисків «Шедеври галицької фортепіанної музики».