Загальна чисельність жінок у Збройних силах України становить приблизно 68 тисяч. З цієї кількості понад 48 тисяч жінок — військовослужбовиці.
Безпосередньо в зонах бойових дій перебуває приблизно п’ять тисяч жінок.
Ольга Іконова — одна з тих, хто з початком повномасштабного вторгнення була призвана на військову службу.
Звичайна українка з добрим серцем та щирою душею, яка народилася у простій сім’ї робітників в маленькому мальовничому місті Деражня, що на Хмельниччині.
Вона з самого дитинства вирізнялась допитливістю, наполегливістю та постійним бажанням навчатися. Ольга відзнакою закінчила навчання в загальноосвітній школі, а вищу освіту здобувала у кількох вищих навчальних закладах, зокрема у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (магістр публічного управління та адміністрування).
Здобуті знання дозволили розвинути необхідні якості під час виконання службових обов’язків на державній службі в Збройних Силах України.
Жінка пише вірші і якось пояснила, як поезія повертає їй відчуття гармонії світу і час, коли дійсність — суцільна драма.
«Поштовхом до початку творчості і написання віршів як вираження моєї соціальної позиції — це посилене відчуття справедливості та всеохоплюючого болю, через втрату військовослужбовців під час виконання бойових завдань, а коли це ще друзі твого сина та доньки, яких ти знаєш, з якими спілкувалась, давала поради на подальше щасливе життя, тоді ці відчуття загострюються і відтворюються у віршах. Саме в такій нелегкій ситуації і був написаний мій перший вірш, вірш про втрату найдорожчого — Життя!» — розповіла Іконова.
Я форму одягла не для краси,
Не для понтів, чи викликів у спину,
І щоб ти не казав та не просив,
My little dress у шафі я покину…
Залишу я всі сукні та костюми,
Підбори високі уже ні до чого,
Візьму лиш з собою любимі парфуми,
Та в пам’яті образ рідного дому…
Поїду туди, де усі без костюмів,
У формі, у берцях, в руках автомати,
Поїду… Без вагань і роздумів,
Туди…Рідний край захищати!
Ми станем стіною по всьому кордоні,
Ми будем у холоді край боронити,
І жоден правитель в костюмі, на троні,
Не зможе душу Вкраїни у формі — убити!!!
ICONочка, 07.03.2025
Ольга Іконова розповіла, що її головним мотиватором є переконання, що війна закінчиться Перемогою «і ми та наші діти будемо жити у мирній благословенній країні, будемо цінувати кожен прожитий день та пам’ятати полеглих хлопців, які дарують нам цей шанс щодня!»
Колись… Коли закінчиться війна,
Я гордо подивлюсь у небо,
Розправлю руки і вдихну сповна
Ковток свободи — це наша потреба!!!
Колись…Коли не буде чути гул тривог,
Я голосно молитву буду промовляти,
Так голосно — аби почув на набесах сам Бог,
Слова подяки йому щиро розказати…
За те, що не лишив, не зрадив,
За те, що Поруч був завжди,
Що вів дорогою розради,
Коли не було сил вже далі йти…
За те, що прихисток на небесах надав
Всім душам воїнів полеглих України,
І Боже славне військо сформував,
Щоб нашу землю витягти з ворожої руїни.
І об’єднаються два війська у одне
І стане сила непоборна,
Яка до Перемоги приведе
І буде радість чудотворна!!!
А поки…Вірим в Збройні Сили,
Що борються за нас щодня,
Щоб всі в країні вільній жили,
Колись…Коли закінчиться війна…
08.12.2024
Читайте також за темою:
«Поезія з окопів: у Києві представили збірку віршів військових».