У самому серці Києва, в історичній місцевості Солдатська слобідка, на вулиці Бульварно-Кудрявській, 19 можна побачити вишукану старовинну будівлю, яка належить до найяскравіших перлин київського модерну.
Ця архітектурна пам’ятка була зведена у 1909-1910 роках за проєктом відомого київського архітектора Мартіна Клуга, автора багатьох вишуканих прибуткових будинків у Києві. На жаль, відомостей про нього майже не збереглося, окрім того, що він залишив по собі з десяток розкішних кам’яниць.
Замовником будинку на вулиці Бульварно-Кудрявський був відомий тогочасний підприємець та кондитер, купець другої гільдії Август Септер. Він мав німецьке коріння, але походив з естонського міста Ревель (нині — Таллінн).
У 1899 році він купує цю ділянку в міщанки Катерини Флорінської, де планує звести новий будинок. Для втілення цього амбітного проєкту підприємець оформлює позику під заставу нерухомого майна в Київському товаристві взаємного кредиту, що в ті часи вважалося вельми розповсюдженою практикою.
«Будинок служив місцем розташування булочної та кондитерської Августа Септера. Цікаво, що його брат Карл, купець першої гільдії, був більш успішним у торгівлі оптикою, гумовими виробами, геодезичними та медичними інструментами, господарчими товарами, лінолеумами й килимами. Його дачний будинок у Ворзелі, який він згодом продав Наталії Уваровій, збудований у витонченому стилі з мезоніном та башточкою, зараз слугує місцевим музеєм історії та культури. Проте саме Август звів собі в Києві гарніший будинок», — розповідає про пам’ятку відомий києвознавець Антон Короб.
За його словами, карниз будинку, широкого виносу, тримається на цікавих модернових фігурних кронштейнах у вигляді загнутих стебел квітів. На фронтоні ці кронштейни-«стебельця» переходять у вертикальні лопатки, що підкреслюють загальний вертикальний характер членувань.
«Декор будинку виконаний здебільшого з цегли, яка містить рельєфні пластичні вставки. Ліпнина має переважно флоральний характер: на четвертому поверсі центральні вставки прикрашені будяками, а фриз на другому поверсі оздоблений ромашками… Балкони можуть мати як цегляний парапет, так і металеве огородження… На жаль, майже всі вікна були змінені на пластикові, а декілька років тому була замінена і столярка у фронтоні», — розповідає Антон Короб.
Однак, навіть попри архітектурні втрати деяких елементів, цей будинок вражає своєю вишуканістю та елегантністю. Справжньою родзинкою кам’яниці є ліпні пояси рослинного орнаменту, ажурні металеві ґрати з гнучким геометричним малюнком та сині майолікові вставки, які нечасто можна зустріти в історичній забудові нашого міста.
Найвиразнішим елементом фасаду є його завершальна частина, утворена плоским звисом покрівлі, що спирається на фігурні кронштейни, та дугоподібним завершенням центрального ризаліту.
Цікаво, що вже за декілька років після відкриття, прибутковий будинок Септера приносив власникові чималий дохід: дво- та чотирикімнатні комерційні приміщення на першому поверсі здавалися за 500, 600 і 800 рублів. Оренда ж мебльованих апартаментів, які мали й чудове технічне оснащення, приносила щорічно від 900 до 1100 рублів.
У 1911-1913 роках у цьому будинку проживав економіст, статистик і академік ВУАН Костянтин Григорович Воблий.
У радянський час будівля була націоналізована, а її розкішні апартаменти перетворилися на комунальне житло. На першому поверсі розміщувалися гастроном і магазин промтоварів.
На сьогодні Будинок Септера є пам’яткою архітектури. У 2020 році в будівлі була здійснена реставрація, а фасад було пофарбовано у жовтий колір, подібний до київської цегли. Кондитерська, яка знаходиться на першому поверсі будинку, нині набуває додаткового шарму завдяки оформленню в червоному кольорі.
На відміну від головного будинку, флігель споруди, який також є пам’яткою, наразі знаходиться у дещо занедбаному стані.
Будинок на Бульварно-Кудрявській, 19 — не лише зразок майстерної архітектури минулих століть. Він зберігає в собі історії людей, які жили та працювали тут, а також відображає дух епохи, коли Київ переживав будівельний бум і розквітав новими архітектурними стилями.
До теми: Архітектурна майстерність «батька» київського неоренесансу: історія садиби Шампаньєра
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»