На сьогодні, в умовах нових спроб росії знищити Україну як незалежну країну і українців як націю, надзвичайно важливим є осмислення своїх цінностей і цілей. Проєкт «Архетип нації» — це мультимедійна ініціатива, спрямована на дослідження коренів української національної ідентичності. Якими ми були, якими стали і якими можемо бути?
Автор та ведучий проєкту Нік Лисицький — письменник та голова ГО «Чарівний світ UA» — шукає відповіді на ці питання через фольклор, міфологію та бесіди з гостями. Серед учасників: Андрій Зелінський, Валерій Маркус, Євген Клопотенко, Андрій Козінчук, Валерія Абдал, реперка Блекфіш, Петро Мага, Раїса Заклецька та інші.
Проєкт «Архетип нації» реалізовано за підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Культура під час війни».
В інтерв’ю для «Вечірнього Києва» Нік Лисицький розкрив, як народна творчість стала основою для нових цінностей та чому сьогодні важливо «скласти пазл» нашої ідентичності, пропагуючи міфологію.
— Як з’явилася ідея проєкту «Архетип нації»? Яка його основна концепція?
— Це логічне продовження проєкту популяризації української міфології «Чарівний світ UA», який я розвиваю з 2020 року. За ці роки ми створили цифрову платформу, сучасні ілюстрації українських міфічних героїв, настільну гру та три сезони науково-популярного шоу.
У процесі роботи я дійшов до двох важливих висновків. По-перше, наша міфологія нерозривно пов’язана з ширшим явищем — фольклором, звичаями та традиціями. Вона проявляється не лише в міфах, а й у казках, піснях, загадках, обрядах і ритуалах. По-друге, світогляд, закладений у народній творчості та віруваннях, є основою для формування сучасних цінностей українців.
Основна мета проєкту «Архетип нації» — дослідити цінності, які формують нашу ідентичність, через призму фольклору та перспективи сучасних українців — яскравих представників нашої нації.
Ми сподіваємося, що наш проєкт стане приводом для роздумів, суспільних дискусій та спільних пошуків відповідей на запитання: якими ми були, якими стали, якими можемо бути? Також він покликаний зміцнити моральний дух українців та формувати позитивний імідж нашої країни.
— Як ви обирали теми для обговорення?
— Наш проєкт про цінності, які формують образ українців у колективному несвідомому. Варто зазначити, що обраний перелік тем не є вичерпним. Проєкт є культурно-мистецьким, а не науковим, його завдання — стимулювати дискусії та роздуми, а не давати однозначні відповіді.
Тож цінності були обрані в результаті консультацій з фольклористами, учасниками проєкту та нашими підписниками в соціальних мережах.
У цьому сезоні глядачів і слухачів чекає 12 випусків, кожен з яких присвячений певній цінності: розсудливості, справедливості, емоційності, волелюбності тощо.
— У підготовці проєкту брала участь експертка з фольклору. Яка її роль?
— У рамках проєкту фольклористка Марина Демедюк, старша наукова співробітниця Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАНУ, провела дослідження та підготувала серію науково-популярних есе про відображення відповідних цінностей в українському фольклорі.
Ці есе показують, що ті цінності, про які йдеться у випусках, дійсно були притаманні українцям, судячи з казок, пісень, легенд і прислів’їв. Спільно з Мариною ми підібрали фольклорні твори, що відображають ту чи іншу цінність. Прочитати та послухати есе і фольклорні твори можна на сайті проєкту.
Про роль обраних цінностей у сучасному суспільстві ми говоримо з гостями у студії.
— Проєкт створюється за принципом трансмедійного сторітелінгу. Що це таке і чому ви обрали саме цей формат?
— Трансмедійний сторітелінг — це метод розповіді однієї історії з використанням декількох цифрових платформ і форматів (аудіо, відео, текст). Ми надаємо можливість аудиторії взаємодіяти з контентом у будь-який зручний спосіб — слухати, дивитися, читати. Це робить досвід користувачів більш глибоким, дозволяючи доповнити враження та отримати більше інформації.
— Частина інтерв’ю вже відзнята. Як ви обирали героїв проєкту?
— У пошуках відповіді на запитання «Які ми, українці?», наша команда вирішила поспілкуватися з різноманітними представниками нашої нації. Наші гості — це чоловіки та жінки, військові та цивільні, філософи та поети, психологи та митці, підприємці та науковці. Кожен з них унікальний, з особистим досвідом і водночас всі вони уособлюють той «архетип нації», який ми досліджуємо — різноманітне суспільство, засноване на цінностях.
Разом ми як ніби складаємо пазл або малюємо картину зі знань, вражень, думок, а глядачі можуть оцінити результати нашої роботи, зробити висновки та долучитися до дискусії.
— Як давно ви цікавитесь міфологією та українським фольклором? Ви вже згадували про проєкт «Чарівний світ UA». Які його досягнення?
Чарівний світ.UA — це перша і наразі єдина в Україні ініціатива, що комплексно підійшла до популяризації української міфології та її інтеграції в сучасний культурний контекст. У 2020-2021 роках, завдяки підтримці Українського культурного фонду, ми здійснили візуалізацію та оцифрування української міфології з використанням технології доповненої реальності та методології едьютейнменту. Ми також розробили настільну гру «Чарівний світ. Джерело сили» та сценари для анімаційного серіалу на основі української міфології.
З 2022 по 2024 роки виходили три сезони науково-популярного шоу «Чарівний світ української міфології», в яких ми розповіли про героїв, образи та явища з українських міфів. За час роботи ми отримали тисячі позитивних відгуків та повідомлень про те, що Чарівний світ.UA спонукає дізнаватися більше про українську міфологію, усвідомлюючи її багатство та красу.
Проєкт зацікавив не лише українців, які проживають у країні, а й українців за кордоном: нам дзвонили з США, Канади, Франції, Італії та Японії. Напрацювання проєкту використовують у своїх уроках вчителі.
— Чому вивчення фольклору та міфології є актуальним для українців сьогодні?
— Успішне суспільство базується на певних цінностях, які формують колективну свідомість і з їхньою допомогою ростуть нові покоління, будується образ держави на міжнародній арені.
Міфологія є колискою сенсів, зберігаючи національні архетипи. Вона проявляється у різних аспектах життя, формуючи світогляд і підкреслюючи національну ідентичність. Як багато інших сфер українського культурного життя, міфологія перебувала під впливом російських наративів, але збереглася і продовжує розвиватися, маючи шанс стати частиною сучасної світової культури.
Розуміння власної міфології сьогодні є життєво важливим для усвідомлення глибокої та багатопланової історії українського народу. Це, з одного боку, підтверджує гордість, а з іншого — слугує мотивуючим елементом, адже в українському фольклорі добро завжди перемагає зло. Отже, наші міфічні герої стають духовними прообразами справжніх героїв, які нині захищають нашу країну.
— Ви є автором книги «Кий і морозна орда», яка також популяризує героїв міфології. Розкажіть про неї.
«Кий і морозна орда» — це епічне фентезі, натхненне українською міфологією, дія якого розгортається у фантастичному всесвіті, населеному міфічними героями. Читачі зустрінуть тут домовиків, героя карпатської міфології Чугайстра, персонажа з Донбасу Шубіна, чарівника Оха, характерників і богатирів, бога-громовержця Перуна та багатьох інших.
Головний персонаж — Кий, легендарний засновник Києва, у цій історії ще зовсім юний. Герої боротьби протистоять лютій морозній орді, що прагне захопити Явний світ і встановити в ньому свої порядки — вічну зиму.
Книга містить алюзії на нашу війну і, водночас, є першим кроком до створення «україноцентричного» фантастичного всесвіту з національними героями, наративами та культурними кодами. «Кий і морозна орда» — перша частина серії, що матиме сім книг про пригоди Кия та його друзів. Більше інформації про книгу та її всесвіт можна знайти на сайті.
- В мережу виклали перші випуски проєкту «Архетип нації», котрий досліджує характерні риси українців. Перший сезон складається з 12 випусків, які можна не лише дивитися, а й слухати та читати. Перші випуски вже доступні на YouTube, подкаст платформах та на сайті.