В умовах тривалої війни питання психологічної стійкості та збереження ментального здоров’я стають надзвичайно актуальними для мільйонів українців.
Як знайти опору в часи невизначеності? Якими практиками можна покращити свій психічний стан? Як війна впливає на дітей та що робити батькам?
На ці та інші питання відповідає Віталій Шмаргун, доктор психологічних наук, професор, один зі спікерів першого в Україні фестивалі, присвяченому ментальному здоров’ю та сексуальній культурі, Мій Фест, що відбудеться 29-30 березня у Pochayna Event Hall.
У рамках фестивалю обговорюватимуться такі важливі теми, як пошук мотивації жити, збереження стосунків на відстані, прийняття себе з травмами та пораненнями, відкритий діалог між батьками та дітьми в умовах війни, а також цінність моменту «тут і зараз».
— Як на психіку українців, на вашу думку, вплинула війна?
— Перед нами постало питання: «Як жити в найближчій часовій перспективі?». Свідомість багатьох українців переповнена трагічними подіями, це призводить до того, що звичні шляхи розвитку суспільства поступилися актуальним проблемам особистої та глобальної безпеки.
Унікальність кожного дня формує нашу відповідальність за здійснення вибору з багатьох можливостей. Це є причинами підвищення психоемоційної напруги, що поширюється на всі сфери життя.
— Тема вашого виступу на фестивалі — «Психологічна стабілізація в умовах невизначеності». Що таке психологічна стабілізація, і які опори можна знайти в умовах невизначеності та неможливості планувати майбутнє?
— Якість життя іноді визначається не тим, що відбувається навколо, а тим, як людина реагує на це. Думки мають свою енергетику, здатну позитивно або негативно впливати як на людину, автора самої думки так і на оточення.
Наші думки — прояв життя. Людина може свідомо берегти власне здоров’я. Свідомі та несвідомі переконання — потужна сила, що впливає на все навколо. Можна досягти успіху і в найскладніших ситуаціях, при умові, що в це повірить наша свідомість.
Крім цього важливою є ясність в формулюванні цілей і позитивний настрій. Любов, віра, надія, саморозвиток, творчість не залежить від обставин. Вони і є джерелом рівноваги. Мудре ставлення до життя — це вміння приймати його в усіх проявах і контрастах.
— Важливо не просто вірити, а й постійно працювати над собою. Які дієві практики ви б порекомендували для покращення психічного стану?
1, Сприймайте проблеми узагальнено. Немає людей, що не мали б проблем, але погодьтесь, тільки небагато з цих проблем можна вважати дійсно катастрофічними. Розв’язуйте проблеми в порядку значущості.
2. Причиною тривожності є зловживання уявою. Займіться будь-якою справою, неспокій зменшиться.
3. Не оцінюйте себе занадто строго. Самознецінюючи себе, ми підсилюємо стрес.
4. Практикуйте заняття, що не передбачають поспіху (садівництво, живопис, читання), свідомо загальмовуйте темп життя.
5. Стрес можна зменшити за допомогою помірних, але регулярних фізичних навантажень.
6. Виконуйте релаксаційні вправи спрямовані на зменшення фізичної та психічної напруги (масаж, медитативні техніки, усамітнення і т.п.).
7. Ставтеся до викликів з певним рівнем критичності, це сприяє стабільності.
— Однією з тем ваших досліджень є психологічні особливості розвитку дітей. Як життя під час війни впливає саме на дітей? Що варто робити батькам, аби їхні діти виросли психологічно здоровими особистостями?
— Розвиток сучасних інформаційних технологій посилює можливість впливу на людей, особливо вразливими є діти. В кризові часи рівень навіюваності збільшується, цей ефект призводить до розповсюдження певних психоемоційних станів.
Разом з тим, мені здається, що ми демонізуємо вплив війни на психіку дітей. Нервова система дітей характеризується лабільністю (швидким перемиканням) це дає підстави для оптимістичного прогнозу, при умові, що поруч з дітьми є свідомі дорослі, які мають ресурс і для себе і для оточення.
Батьки можуть поділитися тільки тим, що самі мають у достатку. Нехай кожен відчує свій стан і дасть відповідь на питання: «Що він ретранслює своїм дітям?. Спокій, впевненість, рівновагу чи інші стани?»
— Ви є одним з психологів лінії психологічної підтримки військових та їхніх близьких «Варто жити». Розкажіть, з якими проблемами та питаннями найчастіше звертаються військові та їхні родичі?
— Звертаються з тими питаннями, що є актуальними для певної людини в певний момент часу. Специфіка кризової лінії: надати допомогу тут і зараз, стабілізувати стан, допомогти побачити власні ресурсні можливості, навчити прийомів відновлення енергії, сприяти знаходженню джерела віри!
Сумніви — найбільший ворог впевненості. Це невелика частина запитів з якими працюють фахівці нашого профілю.
— Стреси, тривожність сьогодні є нашими постійними супутниками. Як розвивати свою стресостійкість?
— Стресостійкість є питанням внутрішньої самодисципліни та правильної організації думок. Є багато способів підвищити свою життєстійкість. Не так важливо, що вам сказали чи зробили, важливо, як ви відреагували на це. Сила — в теперішньому, минуле пішло назавжди.
Маємо навчитися пробачати себе за власні недосконалості, для того, щоб стати відкритими до нового досвіду. Навіть, якщо людина не розуміє, що потрібно робити, щоб відновити рівновагу, варто відчути сильне бажання зробити це. А далі свідомість допоможе побачити шляхи вирішення.
— В яких випадках ви б порадили звернутися до фахівця?
— Коли людина не може адаптуватися до життєвих ситуацій, або реагує на них деструктивною поведінкою, виникають труднощі одночасно в декількох сферах (особистій, професійній та інших), виникають специфічні реакції, які є ознаками психологічного неблагополуччя.
Серед таких поширених симптомів: пригнічений настрій, швидка втомлюваність, проблеми з апетитом і сном, порушення когнітивних функцій, відчуття приреченості безнадії, зрив адаптації.
Професійна допомога передбачає усвідомлення людиною причин життєвих негараздів і збільшення її психологічних можливостей. Фахівець концентрується на адаптаційних можливостях клієнта.
Зазначу, що психологічна допомога може надаватися фахівцями (професійна) або членами родини, співробітниками, іншими людьми (побутова психологічна допомога). У складних життєвих ситуаціях люди часто шукають не конкретну психологічну допомогу, вони шукають людину, що зрозуміє їхні потреби.
Віталій Шмаргун має вагомі наукові дослідження з проблем інтелектуального розвитку дітей, психосоматики, психології спорту. Окрім наукової діяльності, він також є одним із психологів лінії психологічної підтримки військових та їхніх близьких «Варто жити», де щодня допомагає людям долати психологічні виклики воєнного часу.
Читайте також:
- У березні у Києві пройде фестиваль про ментальне здоров’я «Мій фест». Подія об’єднає тих, хто хоче знати й розуміти себе краще для гармонійного та комфортного життя і готовий відверто говорити про важливе.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»