За неоплачені штрафи «ухилянтам» загрожує втрата грошей та майна: деталі

В Україні набирає обертів практика блокування банківських рахунків та арешту майна громадян, які проігнорували мобілізаційні правила та не сплатили штрафи.

За інформацією Міністерства юстиції, лише на Полтавщині територіальними центрами комплектування спільно з виконавчою службою вже винесено близько півтори тисячі відповідних постанов (станом на 1 травня).

Згідно з офіційним роз’ясненням Мін’юсту, такі дії є наслідком несплати штрафу в рамках відкритого виконавчого провадження.

Стаття 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко визначає термін сплати штрафу — 15 днів з моменту отримання постанови. У разі його ігнорування, відповідно до статті 308 КУпАП, справа передається до виконавчої служби, яка вживає наступних заходів:

  • Блокування банківських рахунків порушника.
  • Примусове стягнення подвійної суми штрафу.
  • Нарахування додаткових витрат, пов’язаних з обліком правопорушення.
  • У разі відсутності достатніх коштів — накладення арешту на інше майно боржника.

Важливо розуміти, що всі ці дії здійснюються виключно в межах відкритого виконавчого провадження. Якщо майно перебуває у спільній власності, арешт накладається лише на частку порушника. При цьому, закон передбачає захист єдиного житла або земельної ділянки, якщо сума боргу не перевищує 20 мінімальних заробітних плат.

Яке майно може бути конфісковано?

У першу чергу стягнення звертається на кошти боржника в національній та іноземній валюті. За недостатності грошових коштів, арешт може бути накладено на наступне майно:

  • Нерухомість (за винятком єдиного житла у випадках, коли сума боргу менша за встановлений ліміт).
  • Транспортні засоби (автомобілі).
  • Побутову техніку, що не належить до переліку необхідних для базового існування.
  • Інші цінні речі.

Арештоване майно може бути конфісковано та, згідно із законодавством воєнного стану, передано на потреби Збройних сил України. Рішення про таку передачу ухвалюється місцевими військовими адміністраціями.

Яке майно захищене від арешту?

Існує чіткий перелік майна, на яке, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №985 від 11.07.2002, арешт не може бути накладено. До цього списку належать речі, необхідні для забезпечення базових потреб людини:

  • Предмети домашнього вжитку: посуд, постільна білизна, засоби гігієни.
  • Особисті речі: одяг, взуття, предмети індивідуального користування.
  • Дитячі речі: все, що призначено для дітей.
  • Медичні засоби: ліки, окуляри, інші медичні вироби.
  • Меблі: по одному ліжку, стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
  • Побутова техніка (в обмеженій кількості): один холодильник, телевізор, комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон на особу.
  • Запаси продуктів харчування або гроші на їх придбання: розраховані на три місяці потреб особи.
  • Релігійні предмети.
  • Професійне обладнання: якщо воно є єдиним джерелом доходу особи.
  • Паливо: необхідне для приготування їжі та опалення житла.
  • Засоби реабілітації: для осіб з інвалідністю.
  • Державні нагороди, призи, почесні відзнаки.

Таким чином, закон захищає мінімально необхідний набір майна, що забезпечує гідне існування людини, навіть у випадку несплати штрафів за порушення мобілізаційних правил. Проте, ігнорування вимог закону може призвести до серйозних фінансових наслідків та втрати цінного майна.

До теми: на Вінниччині затримали ухилянта, який прямував у Молдову під водою. Для вже другої своєї нелегальної подорожі за кордон 33-річний порушник використав акваскутер.

Джерело