Звістку про те, що на фронті загинув Василь Ратушний, опублікувала його мама, письменниця й журналістка Світлана Поваляєва 27 лютого.
Військовий був пілотом БпЛА підрозділу «Птахи Мадяра» та учасником Революції Гідності. Він став на захист країни ще під час АТО-ООС, коли був зовсім юним. Його життя у 28 років обірвав ворожий FPV-дрон.
Біля Михайлівського Золотоверхого після відспівування труну з тілом загиблого військового проводжали під сумний плач трембіт.
Велелюдна хода з побратимами, друзями, людьми, які знали чи не знали Василя Ратушного, але глибоко шанували його відданість Україні, йшла до Майдану Незалежності.
У центрі столиці зупинялись на вулицях перехожі і авто, вшановуючи пам’ять Василя. Його труну несли по місцях, де під час Революції Гідності він зі своїм братом Романом Ратушним, стояли у мирному протесті проти озброєних опричників януковича. Перемогу Майдану доводиться захищати вже 11 років.
У 2022-ому молодший брат воїна Василя, Роман, загинув на Харківщині.
«Він закрив собою двох хлопців, вони вижили», — розповіла про останні хвилини життя сина, мати загиблого воїна Василя Ратушного, Світлана Поваляєва.
«Птах Каштан» — таким був позивний героя, вважав найбільшою прикрістю втрачені можливості для знищення ворога. Про це під час прощання розповіли на Майдані його побратими, а також мама і тато.
«Вася був «старий «атошник», почав свою біографію з Майдану, потім працював на Пісках у складі батальйону Кульчицього, потім в піхоті після початку повномасштабного вторгнення звільняв Торське на Донеччині, брав участь у складі мінометної батареї на Кліщиївці у боях… Він воював на Кураховому. Завжди рвався туди, де найбільше гаряче. Не любив офіціозу, не любив коментувати свої операції. Казав: «То — не ми…» Не стало його на Покровському. Василь жив з сенсом, пішов з сенсом. Гідний пам’яті свого брата, достойний своєї матері. Васі і Роману — Честь!» — розповів про бойовий шлях та те, яким був воїн Василь його побратим.
«Я хочу подякувати «Птахам Мадяра» за те, свої останні місяці Василь був абсолютно щасливим. Він мені писав, що вони цих уродів уже навіть не рахують. Друзі, хлопці, побратими, дякую вам за те, що ви позбавили Василя того, що він ненавидів — бюрократії, брехні, всіх зароблянь погонів та регалій. Ви дали йому реалізуватися у повній мірі. Він загинув щасливий, загинув так, як він хотів.
Я впевнена, що ми переможемо! Василя буде відомщено в усіх світах! Слава Україні!» — звернулась до присутніх мама воїна Василя, Світлана Поваляєва.
Пані Світлана подякувала тим, хто виконував улюблені пісні Василя на його прощанні. На Майдані звучав «Заповіт» Тараса Шевченка, а також пісні, з якими проводжали у останню путь козаків та воїнів УПА.
Тарас Ратушний, журналіст і військовий, батько Василя зазначив, що слова не варті нічого без вчинків.
«Василя не було у соцмережах, він не любив промов. Він діяв. Говорив про те, що думаючи про майбутнє, має вагу лише те, скільки ворогів буде знищено. Завдати ворогові таких втрат, щоб зупинити його просування бодай на деякий час — тільки це має значення. Будь-які слова чи дії, які до цього не приводять, або приводять до зменшення втрат ворога — вони позбавлені будь-якого сенсу. Василь справді загинув щасливим, бо йому найбільше боліли не поранення чи контузії, а змарновані шанси», — звернувся до українців батько загиблого воїна Василя Ратушного.
«Вечірній Київ» про прощання з Романом Ратушним.
«Змінив життя багатьох: на Майдані Незалежності попрощались із Романом Ратушним».