У Тернопільській області знаходиться забутий шедевр архітектури — палац Бадені. Це колись розкішна резиденція, що дивувала гостей своїм вишуканим стилем і розкішшю, була справжньою перлиною краю.
На сьогодні палац стоїть напівзруйнований, але він все ще зберігає атмосферу величності минулого, що приваблює істориків, мандрівників і романтиків.
Історія палацу
Палац, збудований на початку XX століття поблизу ріки Дністер, вражав своєю ошатністю, симетрією, багатим декором і просторими залами. Ризаліти та фігурний дах надавали йому особливу вишуканість.
Архітектуру палацу виконано в неоренесансному стилі з елементами бароко та класицизму. Фасад прикрашали колони, балкони та декоративні ліпнини, а інтер’єри вразили розкішними залами, мармуровими камінами та елегантними паркетними підлогами.
Розкішний парк площею 200 гектарів оточував палац, де можна було гуляти безкінечно. Кажуть, що до 1939 року за парком працювало 30 садівників. Сьогодні з колишньої величі залишилися лише обшарпані стіни, що нагадують про минулі дні.
Селище Коропець, в якому розташований палац, до 1615 року належало польській короні, а згодом ці землі переходили від однієї шляхетної родини до іншої. Лише в 1893 році граф Станіслав Бадені придбав маєток та відновив палац до того вигляду, який зберігся й до сьогодні.
Дорога до палацу Бадені – це кілометри розбитої траси, що звивається серед пагорбів, і може поставити під загрозу будь-який автомобіль. Ті, хто здолають цей шлях, будуть винагороджені чудовими пейзажами та можливістю відчути атмосферу минулих епох.
Буцький каньйон, розташований на річці Гірський Тікич, входить до списку 100 найгарніших місць України. Довгий час його знали тільки місцеві жителі. Але популярність каньйону здобули випадкові туристи, а також українські й закордонні зірки, які приїжджали сюди знімати кліпи та фільми.
Буцький каньйон вважають місцем сили, оскільки тут люди відчувають енергетичний підйом. У цій місцевості раніше козаки-характерники навчали молодь, змушуючи їх із зав’язаними очима бігти берегом по скелях, а з найвищої точки – стрибати вниз. У момент падіння у людини могли прокидатися магічні здібності, або ж вона гинула. Існували легенди, що характерники могли зникати в одному місці та з’являтися в іншому.