До Дня Києва Національний музей історії України презентує спеціальну мінівиставку, присвячену одному з найцікавіших давньоруських скарбів, знайдених у столиці.
7 червня 1896 року мешканець села Мишоловка, що нині є частиною Голосіївського району Києва, селянин Єфрем Терновий випадково натрапив на прихований скарб. Він знаходився у керамічній посудині, ймовірно, візантійській амфорі, яка, на жаль, не збереглася. Знайдені предмети були передані до археологічного музею при Університеті Святого Володимира та нині зберігаються в експозиції музею.
Скарб складається з 11 платіжних гривень, серед яких — рідкісні «чернігівські» гривні, що зустрічаються в давньоруських знахідках вкрай рідко та завжди окремо від інших типів платіжних гривень. Окрім того, у складі скарбу були 21 накладка від поясів, виготовлені, ймовірно, у Середній Азії чи Ірані. Орнаменти на них містять зображення людських фігур із німбами, лева, сфінксів, птаха та квітки. Особливо цікавими є дві накладки з арабськими написами, виконаними куфічним почерком, які означають «благополуччя», «влада» та «успіх».
«Мишоловський скарб — унікальне історичне свідчення, яке дозволяє нам глибше зрозуміти економічні та культурні зв’язки Київської Русі. Чернігівські гривні, знайдені в ньому, підтверджують складну систему грошового обігу та торгівлю з різними регіонами. Особливу увагу привертають поясні накладки, виготовлені в Ірані або Середній Азії. Їхні орнаменти та написи арабською мовою свідчать про міжнародну взаємодію та престижність таких виробів у Київській Русі. Ця знахідка є не лише історичним артефактом, але й ключем до розуміння тогочасної політичної та торгівельної географії», — розповідає куратор виставки, завідувач сектору каталогізації та моніторингу музею Максим Левада.
За історичними даними, скарб був прихований у кінці XI — на початку XII століття. Місце його знаходження — територія сучасної Мишоловки — розташоване між Багриновою горою, Голосіївським лісом і Китаївським археологічним комплексом.
Сам Китаївський комплекс є важливою археологічною пам’яткою, до якої входять укріплене городище, поселення, могильники та дитинець, що простягався над долиною Китаївського струмка.
Історики вважають, що Китаївське городище може бути літописним Пересічином — давньоруським містом, яке повністю зберегло свою планувальну структуру. Загальна площа пам’ятки — 75 га., а датується вона в межах 10–12 ст. Нині Китаїв — це єдине незабудоване давньоруське місто в Середньому Подніпров’ї, яке повністю зберегло свою планувальну структуру.
Побачити мінівиставку можна з 25 травня 2025 року в Національному музеї історії України. Адреса закладу: вулиця Володимирська, 2
Нагадаємо також, що столичний музей демонструє пізнавальну експозицію «Корифеї української культури у Китаєві».
До теми: Київські легенди: Китаївська пустинь і її русалки.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»