Після внесення змін, законопроєкт про режим Defence City, який був схвалений у липні у першому читанні, стане більш привабливим для виробників озброєння. Таку інформацію надає видання Defense Express, що зробило аналіз змін до документа перед повторним розглядом.
Вказується, що основні положення режиму, замість містити в Податковому кодексі та інших нормативних актах, планується включити до окремого розділу закону “Про національну безпеку України”, де буде визначено порядок набуття та втрати статусу резидента.
Оборонні підприємства, які мають намір скористатися перевагами Defenсe City, повинні будуть включені до автоматизованого реєстру, що адмініструватиме Міністерство оборони. Цей реєстр має забезпечити захист даних, упорядкований облік та швидкий доступ до необхідної інформації. Тим часом, підприємці закликають до прозорості процедур, оскільки централізація адміністрування реєстру в руках Міністерства оборони викликає занепокоєння.
В публікації також відзначено, що змінено вимоги до доходу та діяльності резидентів. Після першого читання для резидента Defenсe City необхідно було, щоб не менше 90% загального доходу надходило від постачання товарів, робіт та послуг оборонного призначення. Наразі поріг знижений до 75%, а для літакобудівних компаній — до 50%. Це відкриває можливості для більшої кількості компаній скористатися можливостями режиму.
Також погоджено, що резидент зможе бути учасником двох режимів — “Дія.Сіті” та Defence City.
Законодавці розширили перелік продукції, що підпадає під Defenсe City. Тепер він включає озброєння, військову техніку, безпілотні авіаційні та наземні комплекси, безпілотні водні системи, засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки, а також різні види зброї і боєприпасів. Фактично, це охоплює весь спектр.
Скасовані вимоги до “обов’язкової” релокації, що раніше вимагали від резидентів перебувати лише в певних “безпечних” областях, визначених Міністерством оборони. Тепер це стала лише добровільна опція. Проте, державні органи та місцеве самоврядування зобов’язані підтримувати підприємства під час переміщення.
Закріплена можливість зазначати будь-яку адресу як місцезнаходження, звідки забезпечується зв’язок з компанією, а також обмеження доступу до електронних реєстрів, що містять дані про резидентів Defence City, з правом не публікувати фінансову та статистичну звітність до завершення воєнного стану.
Водночас, умови експорту технологій до іноземних дочірніх компаній для організації виробництва за кордоном залишаються неоднозначними. Наявність міжвідомчого договору з Міністерством оборони та вимога повного володіння дочірньою компанією українським капіталом ускладнює процес створення спільних підприємств. Це обмежує варіанти, коли іноземний інвестор міг би, наприклад, взяти на себе витрати на розгортання виробництва.
Для резидентів планується спростити процес отримання дозволу на експорт зброї, зокрема, запроваджуючи додатковий ліцензійний збір. Проте деталі цього питання ще не визначені. Очікується, що під час підготовки законопроектів до другого читання всі ці питання будуть детально опрацьовані та прояснені.
Верховна Рада 16 липня підтримала у першому читанні законопроєкти №13420 та №13421, які передбачають пільги для підприємств ОПК, що долучаться до ініціативи Defence City.
Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева схвалив та рекомендував Верховній Раді ухвалити у другому читанні та в цілому два основні законопроєкти, що створюють основу Defence City.
Комплекс законодавчих ініціатив щодо формування Defence City, ініційований Гетманцевим, Давидом Арахамією та групою народних депутатів, складається з чотирьох документів.