Сьогодні, 8 липня, свій день народження святкує колишній головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний.
Він досяг віку 52 років. Gazeta.ua підготувала добірку фотографій Залізного Генерала.
Валерій Залужний народився у місті Звягель на Житомирщині в родині військового та касирки.
“У нашому класі був хлопчик-напівсирота, його мати зловживала алкоголем, тому він постійно відчував голод. Валера часто приносив йому їжу з дому або віддавав свою порцію шкільного обіду. Він був дуже чутливим хлопцем”, – згадує про молодого Залужного його вчителька.
Валерій із відзнакою закінчив машинобудівний технікум. У 1997 році, також з відзнакою, завершив навчання в Одеському інституті Сухопутних військ, а через десять років отримав золоту медаль у Національній академії оборони. Він став випускником оперативно-стратегічного факультету цього ж вишу та здобув перехідний меч королеви Великої Британії, що вручається найкращому випускникові.
Проходив щаблі військової служби від командира взводу до командира 51-ї бригади ЗСУ.
У 2014 році, коли Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, Залужного призначили заступником командира сектора С на Донеччині.
“Моя родина з 2014 року майже не бачила мене. Я розповідав головнокомандувачу збройних сил США: я влітку 2014 року поїхав, повернувся через три місяці на два тижні, знову повернувся через дев’ять місяців. Вони до цього звикли”, – поділився генерал в одному з інтерв’ю.
У 2018 році Валерій Федорович став першим заступником командувача Об’єднаних сил, а наступного року очолив Оперативне командування “Північ”.
Пізніше здобув ще одну вищу освіту, закінчивши Острозьку академію за спеціальністю “Міжнародні відносини” на заочному відділенні.
У березні 2019 року президент Володимир Зеленський надав Залужному звання генерала, а через чотири місяці призначив головнокомандувачем ЗСУ.
В одному з інтерв’ю американському журналу Time Залужний розповів, що під час святкування дня народження дружини отримав дзвінок від президента, що стосувався нової посади.
Про час, що передував повномасштабному вторгненню, генерал відзначив: “Запах війни неможливо переплутати з чимось іншим. І він уже відчувався в повітрі”.
Американське видання присвятило українському генералу обкладинку.
Time вніс прізвище Залужного до списку 100 найвпливовіших людей світу. Соціологи відзначають, що українці найбільше довіряють Збройним силам України, і генерал став справжнім народним улюбленцем.
Валерій Залужний був звільнений з посади Головнокомандувача Збройних сил України 8 лютого 2024 року. Його призначення Надзвичайним і Повноважним Послом України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії відбулося 9 травня 2024 року.
Топ 10 цитат Залужного
Завжди залишайся людиною
“Завжди можна залишатися нормальним. Це означає зберігати людяність у будь-якій ситуації – ось найголовніше. Залишатися людиною, бути лідером. Бути розумнішим, сильнішим і талановитішим, а тоді намагатися керувати людьми. Це моя релігія”
Про українських військових
“Я знаю, що пліч-о-пліч зі мною кращі. Міцніші за сталь, запекліші за вогонь, сильніші за будь-яку стихію. Серця українських воїнів б’ються в унісон із серцями мільйонів співгромадян та всіх волелюбних людей світу.”
Про війну
“У кожної війни є свій масштаб. Вона відбувається на певному відрізку фронту. Масштаб, який є зараз, відповідає і Першій, і Другій світовим війнам.”
Контрнаступ
“Це не шоу. Це не шоу, за яким спостерігає весь світ, на яке роблять ставки чи щось подібне. Кожен день, кожен метр дається кров’ю.”
Чим українці відрізняються від росіян
“Я звертаюся до командирів – бережіть особовий склад. Ретельно плануйте операції та миттєво реагуйте на зміни в обстановці. Людське життя – наш найвищий пріоритет. Це те, чим ми кардинально відрізняємося від ворога, який навіть не забирає тіла своїх загиблих і готовий ними вселити нашу землю.”
Про російських окупантів
“Вони свідомо приїжджають з РФ сюди, щоб умисно вбивати українців, узяті вбивства. Сутність цієї війни полягає в тому, що якщо ми цього ворога зараз не знищимо, то нас знищать. Вони прийшли свідомо, нехай і несуть шалені втрати, в тому числі на Донецькому оперативному напрямку, але все одно йдуть убивати українців.”
Про знищення ворога
“Ми знищимо всіх, хто зі зброєю прийде на нашу землю – будь-то добровольці чи за мобілізацією.”
Потоплення крейсера “Москва”
“Потоплення крейсера “Москва” має для нас, зокрема, і стратегічне значення. Це – як величезні колони, що рухалися в бік Київської області: зневага супротиву, неспроможність уявити, що друга армія світу може бути кимось уражена або знищена, завела ці колони під Київ, які ми спалили. Так само це ржаве корито потрапило в зону ураження, і ми мали скористатися цим шансом.”
Про США
“Ми цінуємо підтримку американців у найважчі часи в історії України. Друг пізнається в біді.”
Про перемогу України
“Наша перемога однозначно полягає в звільненні усієї окупованої території України. Вся територія має бути звільнена. Але цього замало. Україна, як держава, має зробити все можливе, щоб те, що сталося 24 лютого, більше ніколи не повторилося. Треба створити таку військову інституцію, яка ніколи не дозволить росіянам знову повторити це.”
Валерій Залужний одружений з Оленою Залужною. Вона – фінансист. У подружжя є дві доньки. Старша, Аріна, служить у Київському гарнізоні, а молодша, Христина, закінчила Одеський медичний університет і планувала стати медиком. За деякими джерелами, діти є від попередніх шлюбів Валерія та Олени, а спільних дітей у пари немає. Подружжя разом вже понад 20 років.
Багато хто пам’ятає образ Валерія Залужного під час війни: рішучий, зосереджений, але водночас надзвичайно людяний. Проте небагато знають, що Валерій Федорович має приховану пристрасть до музики — особливо до українського року та якісної інструментальної музики. Кажуть, саме вона допомагає йому відновлюватися після важких днів і навіть надихає на сміливі рішення. Ця несподівана деталь додає шарму образу генерала, демонструючи його не лише як безстрашного воїна, а й як людину з тонкою душевною організацією.
Шлях Залужного — від звичайного командира взводу до Головнокомандувача ЗСУ, а тепер і Надзвичайного та Повноважного Посла України у Великій Британії — це історія про виняткову відданість і талант. Під його керівництвом Україна вистояла у найважчі часи, довівши світові свою незламність.