Саме через Троїцьку Надбрамну церкву потрапляють на територію Верхньої лаври всі, хто заходить на територію святині.
Люди підіймають очі угору, дивлячись на золоті бані з хрестами, хрестяться і вже потім йдуть на Соборну площу.
Троїцька церква — одна з небагатьох на території Лаври, яка збереглась практично без перебудов з часів України-Руси.
Меценатом і гетьманом Іваном Мазепою вона була оздоблена у стилі українського бароко та доповнена ліпниною і живописом.
Реставрація храму, зведеного чернігівським князем Миколою Святошею у XII столітті, у 21 столітті розпочалася ще у 2018 році, в межах програми Президента України «Велика реставрація».
До 2022 року вдалося виконати близько 75% робіт. Але через повномасштабне вторгнення росії проєкт довелося призупинити. Повернення до процесу відновлення стало можливим лише наприкінці 2024 року.
Про це «Вечірньому Києву» розповів генеральний директор Національного заповідника Києво-Печерська лавра Максим Остапенко.
«Цей хрест — не просто архітектурна деталь, а знак того, що святиня відновлюється. І ми не полишаємо своє», — наголосив керівник.
«Ця реставрація відбулась завдяки тому, що нам вдалось залучити позабюджетні кошти. Зараз, у зв’язку з воєнним станом, у держави немає коштів для повного комплексу реставраційних робіт. Благодійники, в тому числі WORK.UA долучилися і з грудня 2025-го року розпочали роботи по покрівлі, які треба закінчити, щоб перейти на фасадні роботи», — пояснив Остапенко.
Чин освячення хреста на Соборній площі звершив намісник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври Православної Церкви України архимандрит Авраамій.
«Встановлення хреста на Троїцькому храмі насамперед означає, що лавра оновлюється. Оновлюється після російської окупації, в якій вона знаходилась фактично впродовж 300 років і це важливо для кожного українця й українки особливо перед світлим днем Христовим воскресінням. Це означає, що наша лавра живе повноцінним життя і ще раз свідчить про те, що ми разом з Національним заповідником намагаємось робити все, що наша святиня була збережена», — розповів владика Авраамій.
За традицією присутні під час урочистого підняття хреста на баню Церкви. підходили й цілували його.
А монахи тимчасом молились і просили у Бога про «Перемогу православних християн над супротивником». Жодна служба у лаврі сьогодні не проходить без молитов за збереження української держави, за наше військо і Перемогу над ворогом.
Встановлення хреста у страсний тиждень, що триває, а саме у Великий вівторок — дуже символічне, вважає владика Авраамі.
«Це означає, що Святе Воскресіння приходить після страждань», — зазначає намісник лаври.
П’ятидесятикілограмовий хрест на мотузках підіймати на покрівлю храму троє верхолазів.
Роботи виконувала роботи ТОВ «Київське реставраційне управління», яке брало участь у порятунку багатьох культурних та історичних об’єктів Києва та інших міст України.
«Це автентична пам’ятка, якій понад 200 років, її декілька разів реставрували й ось остання реставрація і зараз її можна повернути на своє місце, там, де вона була встановлена ще в давні-давні часи», — розповів Максим Остапенко.
У цьому ж храмі триває нині у реставрація ганку.
До слова, від Чистого Четверга до Великодня, у Києво-Печерській лаврі триватимуть служби. Вірян закликають приходити, сповідуватись і причащатись.
Заради безпеки паски освячуватимуть у суботу увечері та після закінчення комендантської години у неділю, 20 квітня, тобто після 5 години ранку. У ПЦУ дбають про безпеку людей.
«Вечірній Київ» писав про те, де у столиці можна буде освятити паску на Великдень. Читайте:
«Святкування Великодня у Києві: розклад освячення пасок».
На час святкових богослужінь у місті посилено патрулюватиме поліція. Міська влада закликає мешканців дотримуватися правил безпеки та обов’язково реагувати на сигнали повітряної тривоги. Комендантська година у столиці залишатиметься без змін — з 00:00 до 05:00.
Фото — Нацзаповідник Києво-Печерська лавра