Під Верденом, за 220 км від Парижа, 19 грудня 1916 року завершилася друга французька наступальна операція, яка поклала край найдовшій битві в історії людства, що тривала 303 дні.
Німецьке командування 21 лютого 1916 року ініціювало потужний наступ на французькі позиції в районі Вердена, намагаючись прорвати оборону супротивника. Верден слугував важливим стратегічним пунктом, завдяки якому прорив у бік Парижа ставав можливим. Німці вдень активно обстрілювали французькі укріплення, а вночі їхні війська займали вигідні позиції.
У результаті їм вдалося просунутися углиб на кілька кілометрів. У Верден постійно перекидали війська і зброю. Друга наступальна битва під Верденом розпочалася 15 грудня і завершилась упродовж двох днів, втратою німцями стратегічно важливих оборонних позицій.
Дії російських військ на Східному фронті змусили німців перейти до оборони. Французи розпочали наступ і успішно відвоювали втрачені позиції. Проте жодних тактичних і стратегічних результатів ця битва не принесла. Обидві сторони зазнали значних втрат, загалом до 430 тисяч людей.
У битві під Верденом вперше були використані легкі кулемети, рушничні гранатомети, вогнемети та хімічні снаряди. Битва стала відома під назвою “Верденської м’ясорубки”. З кінця 1960-х років меморіал у Верденах став символом політики франко-німецького примирення.
Британські війська під командуванням генерала Едмунда Елленбі 9 грудня 1917 року завдали поразки об’єднаним німецько-турецьким силам і зайняли Єрусалим. Для вшанування міста він увійшов до нього пішки, а не верхи на коні. Едмунд Алленбі став першим християнином, який за багато століть оволодів Єрусалимом.