Будівля на Межигірській, 19 — це щойновиявлена пам’ятка архітектури Києва, що цієї весни отримала оновлений фасад. Споруджений у 1899 році за проєктом архітектора Карла Шимана, будинок є яскравим прикладом стилю історизму, з поєднанням ренесансно-барокові архітектурних форм. Він — значущий елемент забудови Подолу кінця ХІХ століття.
Фахівці наголошують, що особлива цінність цієї кам’яниці полягає в її збереженні у первісному вигляді — без надбудов чи значних перебудов. Саме це робить її знаковим історичним об’єктом не лише Подолу, а й усього Києва.
У грудні 2024 року власники демонтували скляну конструкцію, повернувши будівлі її первісний вигляд. Останнім етапом стало завершення фасадних робіт у травні 2025 року, що остаточно відновило історичну естетику споруди.
«Розскління балкона будинку Христини Казарновської — це відповідальний крок у збереженні архітектурної спадщини Києва. Масове засклення у минулому позбавило багато історичних споруд автентичності, а повернення відкритого балкона свідчить про розуміння важливості культурної спадщини. Сподіваюся, що цей прецедент стане поштовхом до ширшого відновлення історичних фасадів столиці», — зазначила директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова.
Вона також повідомила, що ініціатором реставрації став власник приміщення на першому поверсі, Михайло Долотар. Ще до війни він звернувся до Департаменту культури з проханням про відновлення фасаду. Тоді реставрація була можлива за дефектним актом, відповідно до якого власник зобов’язався провести повне відновлення фасаду. Зрештою, всі заплановані роботи були виконані, і будівля повернула свою історичну естетику.
Марина Соловйова нагадала, що 15 квітня 2022 року Київрада ухвалила рішення про першочергові заходи для приведення фасадів історичних будівель у центрі столиці до належного стану. Тоді власникам історичних будівель у центральній частині Києва тепер заборонено самостійно встановлювати кондиціонери, змінювати форму, колір балконів та вікон або робити прибудови.
Проте нині реставрація за дефектним актом, яка раніше дозволяла швидко відновлювати пам’ятки без бюрократичної тяганини, значно обмежена нормами чинного законодавства. Виняток становлять лише випадки незначних пошкоджень, завданих ворожими атаками.
«На жаль, реставрація за дефектним актом нині ускладнена. Якщо це питання буде переглянуто, багато історичних пам’яток Києва можна буде врятувати від занедбаних фасадів та аварійних балконів. Я активно піднімаю цю тему на круглих столах, засіданнях, в інтерв’ю, і переконана, що необхідно знайти оптимальне рішення», — підкреслила Марина Соловйова.
Очільниця департаменту наголосила на важливості збереження історичної наголосила на важливості збереження історичної спадщини столиці та необхідності врегулювання хаотичних змін у забудові.
«Звісно, у час війни такі питання можуть здаватися менш пріоритетними, але після перемоги Київ має повернутися до цивілізованого вигляду. Важливо контролювати зміни у фасадах, зокрема встановлення кондиціонерів, перетворення вікон на двері та інші неконтрольовані втручання. Київ має зберігати свою історичну спадщину у гідному вигляді, щоб вона надихала не лише сучасників, а й прийдешні покоління», — підсумувала Марина Соловйова.
До теми: У столиці відреставрують історичну будівлю на Богдана Хмельницького: що відомо.
Тетяна АСАДЧЕВА, «Вечірній Київ»