У будинку митрополита на території Софії Київської відбувся круглий стіл «Жінки як лідерки змін у воєнний та післявоєнний час», який об’єднав провідних соціологинь, юристок, експерток з інтелектуальної власності, а також жінок, успішних у бізнесі, благодійності та підтримці ЗСУ.
Сьогодні жінки відіграють ключову роль у відновленні громад та економіки. Важливо не лише визнавати їхній внесок, а й забезпечувати рівний доступ до ухвалення управлінських рішень.
Марина Хонда, заступниця голови КМДА, під час виступу на засіданні акцентувала, що це питання, яке потрібно вирішувати комплексно — через імплементацію європейських норм у виборче законодавство, а також через реальні механізми підтримки жіночого лідерства.
Вона зазначила, що дуже добре, що такі зустрічі об’єднують жінок різних професій.
«Тут і соціологи, і юристи, і ті, хто займається волонтерським рухом, журналісти — жінки, які є лідерами у цих сферах. Коли ми говоримо про початок повномасштабного вторгнення і роль жінки, виникає питання: що далі? Як зробити, щоб жінки поверталися? Які рішення треба прийняти, щоб ми забезпечили імплементацію європейських норм і стандартів у наше законодавство? Йдеться про комплекс рішень, які стосуються життя і діяльності жінок в Україні. Не йдеться про якісь додаткові права і повноваження, але йдеться про баланс. Демографічна ситуація в Україні впливає на ці рішення, війна впливає. Це вже абсолютно інші виклики, ніж ті, про які ми говорили до початку повномасштабного вторгнення в частині участі жінок в управлінні. Це вже інший баланс», — звернула увагу Марина Хонда.
Вона також звернула увагу на те, що жінки емоційно виснажені, адже на них переважно припадає розв’язання родинних питань.
«Ми впевнені, що перемога буде, і ми маємо вже зараз планувати, що робитимемо у майбутньому», — розповіла заступниця голови КМДА.
На її думку, у столиці, одним з таких механізмів є Київська Академія жіночого лідерства, де за майже 5 років існування пройшли навчання 325 жінок.
Питання жінок у виборчих списках після війни постане дуже гостро, бо жінки за час війни стали сильніше, більш стійкими і розв’язують дуже важливі і складні проблеми. Стереотипність суспільства у цій темі буде змінюватись.
Інна Силантьєва, почесна президентка організації «Жінки за зміни», звернула увагу, що такі важливі теми, як реабілітація військових, зниження рівня насильства у родинах — вже мають багато напрацювань і практичного досвіду саме завдяки залученню жіночих громадських організацій.
«І все ж є така статистика, що лише 10% жіночих громадських організацій залучають до парламентських слухань, до розробки законодавства. Це дуже мало. Хочеться, щоб це було законодавчо змінено, адже сьогодні жінки — рушійна сила і їх досвід має бути використаним», — вважає Інна Силантєва.
Ольга Сусська, докторка соціологічних наук і завідувачка кафедри НаУКМА, наголосила, що ідея миру — це насамперед українська ініціатива. Вона підкреслила, що жінки відіграють значну роль у всіх ініціативах.
«Попри війну та виснаження, понад 50% українок вважають, що можуть впливати на рішення як у своїх громадах, так і загалом у країні — це позитивний показник. Водночас 26% жінок переконані, що їхні можливості для змін обмежені, особливо на тимчасово окупованих територіях, де головним викликом є виживання.
Важливо допомагати жінкам здобувати нові навички — про це заявили 61% опитаних у межах дослідження, проведеного на замовлення BBC із застосуванням спеціальних телефонних технологій. До того ж більше половини респонденток відчувають гостру реакцію на ситуацію, що свідчить про необхідність підтримки жінок після деокупації для їхнього залучення до процесів відновлення.
Цікаво, що 73% українок по всій країні спрямовують власні кошти на донати для ЗСУ, внутрішньо переміщених осіб і людей з інвалідністю», — зазначила соціологиня.
«Жінки за зміни» — громадська організація, яка ставить на меті залучення жінок до представництва в органах влади, відбудови та відновлення країни й розробки стратегій.
«Вечірній Київ» писав про те, що в Україні стають ґендерно нейтральними «чоловічі» професії. Жінки в Україні все частіше обирають для себе «традиційно чоловічі» професії. Вибір на користь таких вакансій відбувається в тому числі й через те, що вони є найбільш затребуваними й доволі високооплачуваними.
Бізнес гостро відчуває брак кадрів і готовий вкладати кошти в підготовку необхідних фахівчинь.