З нагоди Міжнародного дня здоров’я та 30-річчя медичного центру Берсенєва лікарі запропонували звернути увагу на проблеми неврології. В багатьох українців цей напрямок асоціюється з віковими діагнозами чи тяжкими ураженнями на кшталт інсультів. Разом з тим, здоровий сон, правильне дихання, робота мозку, активність та життєздатність — все це теж контролюють неврологи, і зараз, під час війни, питання неврології турбують не лише старше покоління, а й вікові групи 25-50 років та молодші.
Особливу увагу у розмові приділили молодому поколінню — саме воно сьогодні опинилося в епіцентрі неврологічних викликів. Так, Заслужений лікар України, лікар-невропатолог вищої категорії, автор понад ста медичних книг Володимир Берсенєв вкотре порушив серйозне питання ставлення молоді до свого неврологічного здоров’я. Бо ж у нас дуже помолоділи захворювання хребта, наприклад, сколіоз та ранній остеохондроз.
Лікар окремо наголосив про проблеми, пов’язані з шийним відділом хребта. Покоління з «похиленою головою» так ми сьогодні можемо назвати дітей та підлітків, які тривалий час проводять схиливши голову над гаджетами. Тому сьогодні з’явились такі терміни як покоління з похиленою головою, або «комп’ютерна шия». Це турбує лікарів, бо несе з собою приховану загрозу. І це не тільки біль та дискомфорт у шиї, а й такі синдроми як запаморочення, зниження зору, порушення пам’яті та концентрації уваги. Зараз це своєрідна «епідемія» серед молоді.
Разом з тим найпростіший самомасаж голови на три-чотири хвилини щодня може допомогти покращити самопочуття і знизити напругу у шийному відділі хребта. Простота методу полягає в тому, що будь-яка людина, навіть дитина, може це робити сама. Достатньо покласти одну долоню на верхню волосисту частину голови, другу долоню на потилицю, міцно притиснути долоні і просто посунути «скальп» вперед-назад.
Разом з тим епідемія коронавірусу та повномасштабна війна принципово змінили категорію скарг у дітей та підлітків: найпопулярніші тепер запити про фобії, тривоги, порушення сну, головний біль у дітей і навіть малюків, ознаки депресії, енурез, тики, заїкуватості, тремори, затримки мовленнєвого розвитку. Особливо часті звернення дітей з болями в голові, шиї, викликані патологією шийного відділу хребта, м’язовими спазмами на фоні стресу.
«Неврологічні проблеми не завжди можна побачити неозброєним оком, тому навіть якщо педіатр каже, що у дитини все добре, а вас все одно щось турбує в стані дитини, краще щоб дитина була оглянута лікарем дитячим неврологом. Профілактичні огляди дітей, вчасна діагностика та раннє лікування — ось запорука гармонійного розвитку дитини та попередження тяжких неврологічних захворювань», — наголосила лікарка-невролог дитячий, медичний директор центру Владислава Кулик.
Основні задача фахівців — не замаскувати скарги, не пригнітити функцію нервової системи, а навпаки — допомогти їй і відновити. Зокрема, у Центрі Берсенєва для цього використовують метамерну рефлексотерапію.
Разом з тим фахівці підкреслюють, що під час війни навіть сильні емоції можуть викликати фізичний біль. «Біль індивідуальний, у кожного він свій. Але будь-який біль однаково супроводжується емоційними переживаннями. І класичні дослідження часто не можуть цього показати: наприклад, МРТ не покаже біль у шиї, спричинений тривожним аспектом. Як це відбувається? Від тривоги та страху м’язи напружуються, і від тривалої напруги починаються болі… Зараз ми спостерігаємо класику лікування тривожно-депресивного синдрому: лікувати тривогу — отже, лікувати біль», — пояснила медичний директор центру, досвідчений лікар Віра Олександрівна Долгова.
Виклики, які приносить воєнний час, постійна напруга, інформаційне перенасичення, рання залежність від цифрових технологій, порушення режиму сну та відпочинку — все це поступово спричиняє глибокі неврологічні проблеми, які без належної уваги можуть перерости у хронічні. Сучасна неврологія займається не лише лікуванням, але й акцентує важливість усвідомленої профілактики, особливо для молоді, яка робить перші кроки у доросле життя. Тож фахівці закликають звертати на це увагу.
Читайте також:
Як зменшити метеозалежність: київська лікарка порадила три принципи
Наталка МАРКІВ, «Вечірній Київ»