У травні на вулиці Спаській запрацював дизайн-простір MLYN design hub, який представив свою першу експозицію «Зерно», присвячену сучасному українському дизайну.
Приміщення розташоване на другому поверсі будівлі, де колись був завод «Київмлин». Засновник MLYN design hub — продюсер арт та дизайн проєктів Роман Михайлов, який двічі влаштовував у столиці дні українського промислового дизайну — ДВРЗ Design Days. Торік однією з локацій днів дизайну стало й це приміщення, яке нині, після ремонту, запрацювало повноцінно та постійно.
Назву обрали, виходячи з історії місця розташування, але не лише. Айдентику MLYN design hub розробив Марк Заболотний. Відправною точкою стала архітектура, і візуальним кодом MLYN, відображеним у логотипі, є план приміщення. Тут три основні та дві додаткові кімнати, і в цей план, змальований згори, інтегрується назва.
Споруджена на початку 20 століття, будівля поєднала урбанізм та конструктивізм, українські мотиви — від цього і відштовхувалися. Тому для фірмового стилю обрали український мінімалістичний шрифт з художніми елементами тих часів, який передає як дух тодішньої епохи, так і індустріальну історію приміщення.
Навіть промислова лійка заводу залишилася в просторі та стала частиною інтер’єру, набуваючи нових сенсів. Власне, ще один сенс назви — млин як осередок життя селища, адже він відігравав важливу роль у забезпеченні борошна для хліба.
ЗЕРНО: авангардні принти, килими-поля та золоте панно
Перша експозиція має назву «Зерно». І це дуже логічно у поєднанні з млином, який перетворює зерно на муку. Кураторка експозиції, архітекторка та артдиректорка Ярослава Україна пояснює, що ця назва символізує початок, закладений у матеріалі, формі, ідеї. Йдеться про дизайн як про процес дозрівання: від задуму до реалізації, як він проростає, набирає сил і дає результат.
На виставці намагалися не просто показати цікаві дизайнерські вироби, а й сформувати з них інтер’єрні композиції. Інсталяції відтворюють різні частини домашнього інтер’єру — від вітальні до спальні, використовуючи предмети різних українських брендів. Тут є сучасні меблі, елементи освітлення, оздоблення і декору. Всі вони поєднують функціональність та естетику, пропонуючи різноманіття ідей. Загалом представлено близько 20 брендів.
У своїх роботах дизайнери часто звертаються до української спадщини. Так, принти крісла від бренду NOOM створені за мотивами ескізів Казимира Малевича та Бориса Косарєва, а пуфів Shishka Project — за ескізами Анатоля Петрицького (до вистави «Турандот), Георгія Нарбута (насіння соняшника перетворили на київський каштан) у колаборації з Театром Франка.
Килими з серії Terra Ukraina від Rugsandruegs зроблені під натхненням від фотопроєкту Юрка Дячишина «Terra Galicia», в якій він зафіксував образ природи Західної України, її неймовірних пейзажів. Ткані поля на килимах вручну створюють в Непалі та Індії. Це копітка робота: над одним килимом 4 людини працюють 4 місяці.
Бренд Tahho Artwalls робить шпалери з ручним розписом, присвячені Україні. На золотому панно «Українське село», розміщені в зоні спальні, зображені гуси, кури, сливи. В цій колекції бренду є й інші впізнавані українські символи — «Ластівочки», «Сопілка», «Польові квіти».
Окрім тем, цікавтм х й застосування різних матеріалів. Наприклад, харківський дизайнер Андрій Хворостяний розробив колекцію «Хмиз», представивши оригінальні та зручні стільці з фанери. Їх спинки з двох ламелей виглядають тендітними, але насправді створюють зручну та пружинисту опору для спини.
У книжкових стелажах бренду almost done використаний перероблений пластик та стільниковий картон з мереживним сотовим зрізом. І це не тільки екологічно, бо використовуються матеріали вторинної переробки, а й має свою філософію — з часом та вжитком поверхні цих предметів змінюватимуться, як і їх власник.
Так само і світильники, створені у колаборації з дизайнеркою Ясею Хоменко, виготовлені з вживаної тканини методом пресингу. Так непотрібні речі отримують друге життя.
Надалі експозицію також доповнять поличками з декором, який можна буде придбати та одразу забрати з собою. Також обіцяють зробити простір доступним для всіх і облаштувати ліфт, адже наразі до експозиції, що на другому поверсі, можна потрапити лише сходами.
«Futnote»: мистецька взаємодія з простором
У першому залі можна оглянути й виставковий проєкт «Futnote» засновників групи Instytut Avtomatyky Максима Мазура, Андрія Підлісного, а також відео німецької мисткині Єви Найдлігер. Цю групу Максим та Андрій створили у 2020 році через спільне зацікавлення локальним контекстом старої будівлі Київського інституту автоматики, де орендували приміщення для майстерень.
«Ми працюємо в полі сучасного мистецтва, досліджуючи поняття досвіду, взаємодію з простором, використання нестандартних матеріалів і знайдених об’єктів (ready-made), — розповів Максим Мазур. — І концепція виставки — про нашу внутрішню історію, про інститут автоматики. Сама назва «Futnote» (футнот) — це виноска внизу сторінки: щось, на перший погляд, другорядне, але важливе для розуміння всієї історії. У метафоричному сенсі це щось, що не ввійшло в головну частину, але все одно має вагу.
Ми використовуємо цю метафору, щоб показати: мистецькі проєкти в різних альтернативних просторах чи галереях, які можуть сприйматися як «другорядні», насправді можуть мати не менше значення, ніж експозиції на відомих локаціях. Бо дуже часто там відбувається щось важливе».
За його словами, ці роботи демонструють підхід до інтуїтивного мистецтва, на якому концентруються в InstytutAvtomatyky. В експозиції зібрані роботи, які не мають на меті розповісти про щось конкретне, як це звик глядач. Натомість вони мають свою внутрішню експресію, опираючись на виразність кольору, тону, пластики представлених об’єктів.
«Ми зібрали наші роботи останніх років, з яких ми і створили композицію в MLYN design hub. Це був цікавий виклик, адже простір нестандартний і потребував незвичних візуальних рішень під час експонування, — зауважив Максим Мазур. — Важливо, що наш виставковий проєкт реалізувався саме в цьому просторі, адже колишній КиївМлин, так само як і нефункціонуючий інститут автоматики, став простором, де зникле поступається місцем народженню нового».
Художня виставка працює до 4 червня.
Роман Михайлов: «Наша філософія — це єднання»
Про концепцію та плани MLYN design hub «Вечірній Київ» розпитав його засновника Романа Михайлова.
— Розкажіть, які основні завдання цього простору?
— Загалом MLYN design hub — це простір, який рекламує, розповідає, просуває, об’єднує сучасний український дизайн і забезпечує його розвиток.
В який спосіб це відбувається? У нас є два стовпи, на яких ми стоїмо. Перший — це фізичний майданчик. У нас загалом 500 квадратних метрів. 300 з них — це експозиція, на якій представлені речі, предмети, з якими можна повзаємодіяти: посидіти на них, помацати. Цей простір проявляє різні функціональні зони інтер’єру, які можуть бути відтворені будь-де. Тут показуємо роботи дизайнерів, архітекторів, декораторів.
Другий — це подієвий майданчик площею 200 квадратних метрів. На ньому зараз розміщена експозиція Інституту автоматики. Відбувся принт-фест. Потім в межах простору буде зібрана експозиція Лариси Цибіної з матеріалів та обєктів, які вирушать на Дні дизайну в Копенгаген.
— Як ви добирали перших учасників-резидентів дизайн простору? Які у вас були ваші вподобання як експертів?
— Експозиція формується насамперед через бажання учасників, які взаємодіють з нашою артдиректоркою. В першій експозиції ми працювали напряму з брендами, з виробниками, з тими, у кого є продукти в чотирьох категоріях: меблі, освітлення, оздоблення та елементи декору. Учасники, які зголосилися, хочуть бути показаними та почутими. Ми вичекали паузу після Ukrainian Design Week, де багато з них представляли свої новинки, а потім відкрилися.
Наш простір працює на повсякденній основі, тому він щоденно може розповідати про сучасний український дизайн.
— Які події планується проводити, вони для дизайнерів чи широкої публіки?
Всі події будуть відбуватися в першій залі. Це лекції, семінари, майстер-класи, тренінги, презентації. Це завдання для нашої команди — наповнити простір такими подіями. Також тут буде переговорна кімната, робоча зона для наших резидентів. Плануємо записувати подкасти, відео. Прагнемо розповідати і презентувати сучасний український дизайн усіма доступними нам засобами.
Ми розуміємо, що є люди, яким цікаво, як розвивається і яким є сучасний український дизайн. Ми пропонуємо таку локацію, де вони можуть проводити час. На першому поверсі розташований Культмотив, тож відвідувачі можуть продовжити свій вечір там. Чудово, коли старі індустріальні будівлі, які перестали використовуватися за призначенням, отримують друге життя.
— Чи будуте втретє організовувати ДВРЗ Design Days?
— Так, і приємно, що ця подія розширюється. На першому ДВРЗ Design Days було 18 учасників на 200 квадратних метрах. У 2024 — вже 42 учасника та 1050 квадратних метрів, на різних локаціях. Плануємо третій сезон проводити і тут, і в галереї, задіяти третій поверх цієї будівлі.
— Чому варто відвідати MLYN design hub?
— Насамперед це атмосфера та емоції. Задоволення від споглядання авторських продуктів, які цікаві своєю формою, якістю, і особливістю. І всі вони — наші, українські.
Наша філософія — це єднання. Завдяки об’єднанню зусиль можна досягати набагато більшого, ніж самому. Тому це хаб як місце взаємодії різних людей, де зустрічаються бренди, виробники та споживачі. І через цю взаємодію народжуються нові сенси та змісти.
Як у старі часи млин, функція якого об’єднувала, так і наш хаб — місце зустрічей, обміну емоціями, досвідом, творення чогось нового. Як у млині зерно перемелюється і створюється нова сутність, так і у нас, коли зіштовхуються різні ідеї, народжується щось нове. Ми до цього прагнемо. І зробили перший крок — відкрили цю локацію.
***
Простір оновлюватиме експозицію раз на 3-4 місяці, презентуючи нові імена, ідеї й тенденції у сфері дизайну.
Експозиція «Зерно» триватиме до 10 серпня й буде відкритою щодня з 10:00 до 19:00, за адресою Спаська 36/31 (другий поверх). Щосереди о 18:30 проводиться екскурсія простором. Вхід вільний.
Слідкувати за подіями в MLYN design hub можна в телеграм -боті, а також Інстаграм-сторінці.
Нагадаємо, на початку травня у Києві продемонстрували різноманіття сучасного дизайну та мистецтва. У Мистецькому арсеналі пройшов DESIGN HALL, а в міській галереї «Лавра» — арт ярмарок.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»