В обмеженому прокаті в київських кінотеатрах йде фільм Даміана Коцура «Під вулканом», який розповідає ще одну українську історію початку повномасштабного вторгнення.
За сюжетом, родина Коваленків — Роман та Анастасія, діти чоловіка від першої дружини Софія та Федір — наприкінці лютого 2022 року проводить відпуску на сонячному іспанському острові Тенерифе. Зранку 24 лютого вони, як і мільйони українців, читають про вторгнення росії. Якраз цього дня мають сісти в літак додому, однак, звісно, всі перельоти скасовані. Родина змушена повернутися в курортне містечко, де європейці та навіть росіяни продовжують відпочивати та радіти життю.
За одну ніч Коваленки з туристів стають біженцями. Здавалось би навколо нічого не змінилося, все такі ж сонце, море, пальми. Однак герої можуть думати лише про те, що відбувається в їхній країні та переживати за рідних, близьких, знайомих.
Сценарій стрічки написали сам Даміан Коцур та Марта Конажевська. Для Даміана це друга повнометражна робота в кіно. Його дебют «Хліб і сіль» (2022), заснований на реальній історії, розповідає про конфлікт в невеликому польському містечку між місцевими мешканцями та працівниками бару арабського походження.
«Надихнувся статтею про українців, які були у відпустках, коли почалося повномасштабне вторгнення. Водночас я мав особисте відчуття безпомічності, що я нічого не можу зробити, — поділився на прем’єрному показі у Києві режисер Даміан Коцур. — Намагався, щоб мої головні герої мали таке саме відчуття — що він перебуває за межами країни, відчуває безпомічність та навіть провину. Адже їхні співгромадяни страждають, а вони у досить безпечному місці.
Мене було важливо поговорити з українськими учасниками команди, дізнатися, які вони мали відчуття. Анастасія, Роман, Софія були в той час в Україні, а наш оператор Микита опинився в такій самій ситуації, як і герой фільму».
Головні ролі зіграли українські актори Роман Луцький, Анастасія Карпенко, Софія Березовська та Федір Пугачов. За роль у цьому фільмі Роман Луцький здобув нагороду на Міжнародному кінофестивалі в Марракеші в номінації «Найкраща чоловіча роль» (журі очолював італійський режисер Лука Гуаданьїно).
А у ролі їхньої доньки знялась акторка Софія Березовська, яка здобула нагороду за найкращу дебютну роль на Польському кінофестивалі в Гдині.
Як розповіла Анастасія Карпенко, викликом стало те, що актори мали змогу прочитати сценарій лише до зйомок.
«Ми їхали на Тенерифе, не знаючи, що будемо конкретно грати, — пригадує вона. — Для мене було важливо, щоб не було тез, як все неоднозначно, про братній народ. Даміан одразу запевнив, що він вболіває за Україну. Коли ми приїхали, мали три дні, щоб ознайомитися зі сценарієм, який був шедевральним, з вражаючими діалогами. Потім режисер забрав його. І всі наші діалоги відбувалися в імпровізаційній манері».
«Можливо, це здається шаленою ідеєю, але перший фільм я зняв таким самим чином, — пояснив режисер. — Тоді працював з непрофесійними акторами. І для цієї стрічки я теж запропонував не вивчати діалоги напам’ять. Для акторів це був новий досвід. Не хотів давати їм текст заздалегідь, щоб вони не аналізували забагато, не інтерпретували героїв. Прагнув, щоб вони залишалися самими собою, тому навіть не змінював імена (імена головних героїв такі самі, як і акторів, — Ред.)».
Також Даміан зауважив, що війна є дуже чутливою темою. Тому він підходив до неї обережно, дослуховувався до українських учасників, і багато чого змінив з огляду на їхній досвід та особисті історії. Деякі з них навіть увійшли до картини.
Як зазначив Роман Луцький, для нього принципово було, щоб у стрічці не було російських акторів. Тож росіян тут грають українці.
Оператором стрічки став Микита Кузьменко (фільми «Памфір» та «Жива ватра», кліпи As It Was для Гаррі Стайлза та Illusion для Дуа Ліпи).
«Ми поїхали, погуляли містом, пофотографували. Потім аналізували, що побачили, і так викрісталізувалося, як ми хочемо зробити фільм, — розповів Микита Кузьменко. — Хотілося досягти відчуття простоти — композиції, світла, не перевантажувати візуально, і концентруватися на емоційній частині. Піти від „візуальних цукерок“, більше зосередитися на спогляданні за історією наших героїв».
Даміан Коцур поділився й найскладнішими для акторів епізодами. Так, в одному з них Софія опиняється у місті під час феєрверків, і вона дійсно їх злякалася. Дівчина приїхала з Києва, який регулярно обстрілюють, і відчула ПТСР. Анастасія мала емоційно складну сцену, коли вона у фільмі кричала на росіян, сусідів по готелю, що продовжували відпочивати, наче нічого не сталося.
Непросто було й працювати з маленьким Федором, який був готовий до співпраці перші три дні. А потім йому набридло і казав: відчепіться, я більше не хочу зніматися в кіно. Оператор Микита Кузьменко навіть називав його «паном Президентчиком». Федір відчував себе найбільш поважною персоною на знімальному майданчику, адже всі вмовляли його щось зробити.
Світова прем’єра фільму «Під вулканом» відбулася 8 вересня на Міжнародному кінофестивалі в Торонто. Польську прем’єру проведуть в основній конкурсній програмі Польського кінофестивалю в Гдині.
Крім того, картину обрали з-поміж 10 претендентів на висунення від Польщі у номінації «Найкращий міжнародний фільм». У своєму рішенні польський відбірковий комітет зазначив, що у «Під вулканом» «приватна драма стає універсальним зображенням людей, які проти своєї волі втягнуті у велику політику». Також фільм, який порушує найскладніші проблеми сучасності — війни та міграції, «залишає у глядачів відчуття, що ми всі можемо опинитися під вулканом, що прокидається».
У Києві картину можна переглянути в кінотеатрах «Жовтень», імені Шевченка, Kinoman, Краків, Лейпциг, Ліра, Старт, Флоренція.
Нагадаємо, 21 лютого у культурному кластері «Краків» презентують польський фільм «Люди» про війну в Україні. Головні героїні стрічки з початком повномасштабного вторгнення, щоб врятувати себе та своїх близьких, змушені брати участь у відчайдушній боротьбі.
Марія КАТАЄВА, «Вечірній Київ»