15 вересня 2008 року відома американська брокерська фірма Lehman Brothers оголосила про своє банкрутство, ставши найбільшою жертвою фінансової кризи, яка порушила фінансові ринки і призвела до найглибшого економічного спаду у світі з часів Великої депресії 30-х років.
На момент свого краху Lehman Brothers був четвертим за величиною інвестиційним банком США з приблизно 25 тисячами співробітників по всьому світу.
Житловий бум 2000-х в США спонукав Lehman Brothers та інші фірми з Уолл-стріт активно залучатися до забезпечення боргових зобов’язань і цінних паперів, які були гарантовані іпотеками.
Однак, після різкого падіння цін на житло в середині 2006 року, багато позичальників почали пропускати платежі, що звело до ризикованого характеру цих боргів. Незважаючи на це, Lehman Brothers не зупинилася на видачі іпотечних кредитів і продовжувала нарощувати свої активи в нерухомості. У кінці 2007 року компанія мала близько 111 мільярдів доларів активів та цінних паперів, пов’язаних з комерційною і житловою нерухомістю.
Банк Bear Stearns, один із найближчих конкурентів Lehman, зазнав краху першим. Він ледве уникнув банкрутства завдяки продажу банку JP Morgan Chase 16 березня 2008 року. Після раптового падіння Bear Stearns почали ходити чутки, що Lehman Brothers стануть наступними.
Незважаючи на побоювання з приводу наслідків можливого краху Lehman Brothers, уряд США і представники адміністрації президента Джорджа Буша відмовилися надати компанії будь-яку допомогу. Сподівання на продаж іншому банку також не справдилися.
Lehman Brothers оголосила про банкрутство вранці 15 вересня, заявивши про 639 мільярдів доларів активів і 613 мільярдів доларів боргів, що зробило цю ситуацію найбільшим банкрутством в історії Америки.
У 2008 році криза переросла у світову подію, що призвело до істотного зниження обсягів виробництва, падіння попиту та цін на сировину, а також зростання безробіття.