Російська православна церква проголосила анафему гетьману Іванові Мазепі 22 листопада 1708 року. Це розпорядження видав Московський цар Петро I.
“Новий зрадник, відомий як Івашка Мазепа, бувший Гетман Український, або скоріше передтеча антихриста, люте вовче, що прикрите овечою шкірою, та таємний злодій, судина зміїна, зовні мерехтливий золотом, а внутрішньо сповнений всякою нечистотою, підступністю, злобою диявольською, хитрістю, неправдою, ворожнечею та убивствами”, – звучали слова в православних церквах.
Зламав віру та вірність, обіцяні хрестом, і подібно до другого Юди, зрадив Христа Господа та благочестиву державу царя Петра Алексійовича, самодержця всієї великої, малої та білої Росії. Залишився вірним (ворогу Божому і святим Його, проклятому єретику) королю Швеції Карлу II, відкрив нові шляхи для нього в малоросійській землі, осквернив святині та храми Церкви Божої.
Зрада і піднесення руки до богохульства, проти Христа Господа, свого благодійника та держави, разом з усіма спільниками, злочинцями та зрадниками, нехай буде проклят”, – читали в церквах.
Церковне прокляття мало лише політичне підґрунтя. Іван Мазепа славився як покровитель православної віри, реставрував нові храми та вкладав великі кошти на потреби церкви. Лише у Лаврі та в дванадцяти церквах, збудованих ним, прозвучали слова подяки на його адресу.
У 2018 році Вселенський Патріарх оголосив про скасування анафеми, але попри це, РПЦ та Українська православна церква Московського патріархату досі не зняли її.
Московські війська пограбували та знищили козацьку столицю Батурин 13 листопада 1708 року, отримавши наказ вирізати всіх чоловіків, жінок і дітей.
На місто настав князь Олександр Меншиков на доручення російського царя Петра I, дізнавшись про перехід Івана Мазепи та частини запорізьких козаків на бік Швеції у Північній війні.