Ім’я Тараса Шевченка відомо кожному українцю. Однак в Україні є люди, які носять таке ж саме ім’я, прізвище та по батькові, як і знаменитий поет. Для когось це просто збіг, а для інших — усвідомлений вибір батьків. Вони діляться своїм досвідом, вказуючи, що таке ім’я викликає посмішки, цікаві погляди та запам’ятовується на довго. Про це повідомляє видання «Наш Київ».
Тарас Шевченко з Бучі: чемпіон світу та психолог
Тарас Сергійович Шевченко, що народився у Бучі, став четвертою дитиною в родині коваля та ветеринарного лікаря. Він має дві вищі освіти: у журналістиці та психології, а також працює за фахом психолога. Більше того, він — чемпіон світу з бойових мистецтв.
Своє ім’я він отримав завдяки батькові, оскільки мати хотіла назвати сина Юрієм або Дмитром, але батько наполіг на імені Тарас.
«Мама хотіла дати мені ім’я Юрій або Дмитро, а тато — Тарас. Коли мама була ще в родддомі, тато сам пішов оформлювати свідоцтво про народження, щоб мама не змінила рішення», — ділиться він.
За його словами, коли мати дізналася про це, вона навіть захотіла подати на розлучення. Проте сім’я змогла помиритися завдяки бабусі, яка переконала матір не поспішати з таким рішенням.
«Кобзарик» у школі
Перші жартівливі коментарі про його ім’я почалися ще у школі, коли учні вивчали творчість Тараса Шевченка. Проте хлопця це не ображало.
«Мені подобалося, що всі знали моє ім’я. Впродовж навчання до 10 класу мене називали Кобзариком», — згадує він.
Історія з путівкою до санаторію
У 13 років Тарас вперше зрозумів, що з таким ім’ям важливо мати документи. Після серйозної операції лікарі видали йому путівку до санаторію в Євпаторії. Проте під час оформлення документів педіатр випадково продав путівку іншій людині.
Це обурило юнака, і він вирішив відстояти свої права.
«Я не пішов до школи, сів на електричку й поїхав до столиці. Батькам нічого не сказав. Знайшов Міністерство охорони здоров’я і зайшов на прохідну», — пригадує він.
Охоронець спершу не повірив йому та наказав повертатися до школи. Тоді Тарас зрозумів, що не має з собою жодних документів, які підтверджують його особу, і розплакався, повернувшись додому.
Наступного дня він знову вирушив до столиці, але вже озброєний всіма необхідними документами: свідоцтвом про народження, чорнобильським посвідченням і медичною картою. Цього разу його історія зацікавила працівників міністерства, ситуацію розглянули, винних покарали, а хлопець отримав путівку — хоча і не в Євпаторію, а в Трускавець.
«Мабуть, моє ім’я Тарас Шевченко зіграло свою роль», — вважає він.

Вірші, що народилися під час війни
Один із тезок Кобзаря раніше ніколи не писав вірші, але під час війни почав створювати власні поетичні рядки. Буває, прокидається вночі, щоб записати думки, що спадають на думку.
Де велич Закарпатських гір,
Степи Донецьких берегів,
Полтавський ліс, Одеський порт,
Тут скрізь живе міцний народ.
Цей вірш був написаний 12 серпня 2022 року. За його словами, події війни та переживання за країну стали імпульсом до творчості.

Тарас Григорович Шевченко зі Сміли
Ще один повний тезка видатного поета проживає на Черкащині — в місті Сміла, йому 60 років. Він має декілька вищих освіт, остання з яких — психологічна. Протягом життя його цікавлять питання відновлення імунітету та роботи нервової системи.
Знайомлячись із новими людьми, він зазвичай жартує:
«Я Тарас, син Григорія, роду Шевченків».
За його словами, після такого представлення люди часто посміхаються або дивуються. Водночас на Черкащині, батьківщині Кобзаря, іменем Шевченко названо не одну людину.
Чому батьки обрали таке ім’я
За словами чоловіка, у його батьків не було жодних сумнівів у виборі імені. Якщо прізвище Шевченко, а по батькові — Григорій, то ім’я Тарас здавалося найлогічнішим.
«Які ще могли бути варіанти? Степан чи Іван? Це не дуже підходило. Тож батьки вирішили назвати мене Тарасом, щоб все збігалося», — пояснює він.
Він також згадує, що таке ім’я має практичну перевагу: його легко запам’ятати. Жартуючи, він відзначає, що це дозволяє економити на візитівках.
Чи відчуває він відповідальність за таке ім’я
Незважаючи на популярність свого імені, чоловік зізнається, що ніколи не відчував тягар відповідальності через це.
«Я вважаю, що кожен з нас є унікальним. Внесок кожного в наше повсякденне життя не менш важливий, ніж внесок тих, хто досяг слави», — зазначає він.
Які твори Шевченка найближчі
Зі шкільної програми він пам’ятає такі твори як «Садок вишневий коло хати» та «Заповіт». Поему «Катерина» він вважає особливо актуальною у сьогоднішній реальності.
На його думку, багато тем, порушених Шевченком більше 150 років тому, звучать надзвичайно сучасно.
«В його творчості червоною ниткою проходить думка про те, що українці завжди були й залишаються вільними людьми. Ми завжди створювали свій простір так, як вважали за потрібне, і будемо це робити далі. Це мені дуже близько», — зазначає він.
Історії людей з легендарним ім’ям знову демонструють, що спадщина Тараса Шевченка продовжує жити не лише на сторінках книг, але й у сучасному житті українців.
Наш Київ також повідомляв, що пам’ятник з села Котлярка на Житомирщині, відомий під назвою «Ленін – Тарас Шевченко», було перевезено до Національного музею історії України у Другій світовій війні у Києві.
Фото: Колаж «Наш Київ»
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
