У повсякденних українських розмовах часто можна почути запозичені фразеологізми з російської мови.
Приклади таких висловів – “ядрена вошь” та “йошкин кот”.
Ці вирази – емоційні вигуки, що вказують на здивування або розчарування, не маючи прямих значень, але наповнені емоційною силою. Українська мова щедра на відповідники, що є автентичними та живими.
Що означає вислів “ядрена вошь”
Як зазначила мовознавиця Олеся Сулима, фразеологізм “ядрена вошь” має цікаву історію.
Термін “ядрений” колись вживався для позначення чогось надзвичайно сильного, а “вошь” – це паразит, що асоціюється з неприємними відчуттями. Таким чином, поєднання цих слів вживається як емоційний вигук, що передає гостре здивування, роздратування або захоплення.
Походження вислову “Ешкин кот”
На думку експертки, фразеологізм “Ешкин кот” теж використовується як емоційний вигук, що вказує на здивування, роздратування, захоплення чи радощі.
Походження цього вислову не є однозначно визначеним, проте існують кілька версій. Зокрема, йдеться про кота Баби Яги, який, за деякими джерелами, є міфічним супутником персонажа. Також може бути, що фонетичне спотворення звуку “ж” стало причиною появи фрази “Ешкин кот”.
“І “Ешкин кот”, і “ядрена вошь” слугують альтернативами для грубих слів, уособлюючи собою евфемізми. Вони несуть експресивність без вживання непристойностей і часто стають словами-паразитами в спілкуванні”, – додає Олеся Сулима.
Як українською сказати “ядрена вошь” і “Ешкин кот”
В українській мові існують свої фразеологізми, якими варто замінити російські аналогії. Так, замість “ядрена вошь” фахівець пропонує використовувати такі фрази:
- лиха година;
- от халепа;
- йохана ковінька;
- Йосип босий;
- Йосип драний;
- Йосип на кобилі;
- йоханий бабай.
Ці українські вислови передають емоції здивування чи роздратування.
Для “Ешкин кот” аналогічними українськими фразами можуть бути:
- дивина;
- от халепа;
- трясця його матері;
- матері його ковінька.
Вони підходять для вираження спантеличення або подиву.
З початком військових дій багато українців почали активно використовувати свою рідну мову. Хтось робить це свідомо, хтось раніше збирався, але відкладав. У мовленні нерідко трапляються помилки. Мовознавець Олександр Авраменко наводить вдале співвідношення українських фразеологізмів до російських аналогів. Із такими виразами спілкування стане ще більш виразним і вражаючим.
Часто можна побачити спроби дослівного перекладу вислову “сгореть со стыда”. Однак правильно буде сказати “згоріти від сорому”.