Спадок під загрозою
Пам’ятка, що зберігає шари історії, може опинитися під загрозою втрати реального захисту — не через час чи стихію, а через юридичні маніпуляції та забудовницький апетит. Китаївський археологічний комплекс, один із найбільших і найцінніших об’єктів археологічної спадщини, знову потрапив у фокус ризику.
Розташований на південній околиці, комплекс охоплює близько 75 гектарів історичного ландшафту. У 2009 році він отримав статус пам’ятки археології національного значення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 928 і був внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України під охоронним номером 260026-Н. Однак навіть цей статус не забезпечує спокою — навпаки, він дедалі частіше стає об’єктом оскаржень і тиску.
Спадок під загрозою
Судове засідання справи щодо забудови території археологічного комплексу Китаївського городища перенесли через відсутність електропостачання в будівлі суду. Про це повідомив пам’яткознавець Дмитро Перов.
Відбувається конфлікт навколо планів забудовника, який має намір звести кілька житлових комплексів на землях археологічної пам’ятки. За словами Перова, реалізація такого проекту може призвести до знищення Китаївського городища та втрати історичного й екологічного зв’язку з навколишнім лісом.
Китаївський археологічний комплекс є важливою складовою культурної спадщини і має значну наукову цінність. Активісти й мешканці наголошують, що будь-яке масштабне будівництво на цій території несе загрозу для збереження пам’ятки та природного ландшафту.
Наступне судове засідання призначене на 24 лютого 2025 року о 14:40. Розгляд відбудеться за адресою: вулиця Князів Острозьких, 8, корпус 30.

Громадськість уважно слідкує за справою Китаївського городища, адже вона може стати показовою у питанні захисту археологічної та природної спадщини від комерційної забудови.
Передумови
Частина археологічного комплексу Китаївського городища, зокрема Китаївське поселення, що охоплює земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:79:089:0003 та 8000000000:79:090:0001, опинилася під реальною загрозою забудови з боку компанії KAN Development.
Ще у 2004 році Київська міська рада передала ці ділянки в довгострокову оренду ТОВ «Київська овочева фабрика» нібито для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Проте згодом орендар уклав низку договорів із девелопером, що фактично відкрило шлях до реалізації будівельних планів на землях археологічної пам’ятки.
У лютому 2024 року Господарський суд ухвалив рішення, яке дозволило використання цих ділянок для забудови — зведення житлових і громадських об’єктів, торговельно-розважальних центрів, а також паркінгу. Водночас суд відхилив позов Офісу Генерального прокурора, який вимагав скасувати передачу земель під забудову, наголошуючи, що Китаївське городище як об’єкт археологічної спадщини не підлягає відчуженню.

Рішення суду викликало значний суспільний резонанс. Навесні 2024 року мешканці зареєстрували петицію на сайті з вимогою зберегти Китаївський археологічний комплекс. Ініціатива швидко зібрала необхідну кількість підписів, продемонструвавши високий рівень громадського спротиву забудові.
Попри це, девелопер KAN Development продовжує декларувати наміри щодо будівництва житлових комплексів на цій території. Ситуація навколо Китаївського городища залишається однією з найгостріших у контексті протистояння між інтересами забудовників і збереженням культурної спадщини.
Пам’ятка національного значення з багатошаровою історією
Археологічний об’єкт відомий під назвою «Китаївське городище і курганний могильник» розташований приблизно за 10 кілометрів на південь від Києво-Печерської лаври, на правому березі Дніпра. Історична місцевість Китаїв межує з Мишаловкою та територією Національного природного парку, створюючи унікальний історико-культурний і природний ландшафт.
Комплекс об’єднує кілька різночасових пам’яток, які охоплюють період від неоліту до XIX століття.
Китаївське городище — укріплена частина комплексу площею приблизно 6 гектарів. Воно має три лінії валів і ровів. У культурному шарі виявлено кераміку зарубинецької культури та матеріали часів Київської Русі.
Китаївське поселення — неукріплена територія площею близько 35 гектарів. Тут зафіксовані археологічні об’єкти пізньотрипільського типу, пам’ятки періоду Київської Русі, а також литовської доби. У південно-західній частині знайдено кераміку VIII–IX століть.

Курганний могильник складається з двох груп курганів загальною площею близько 4 гектарів, з понад 360 похованнями, датованими X — початком XI століття. Середня висота курганів становить 0,5–1 метр, найбільший — 2 метри у висоту та 20 метрів у діаметрі.
Поселення в урочищі Виноградний сад розташоване між курганними групами на схилі, що веде до долини Дніпра. Площа пам’ятки — близько 2,5 гектара, де існувало поселення доби Київської Русі, а згодом — монастирський хутір.
Печерний комплекс Китаївської пустині складається з двох частин. Перша — двоярусний лабіринт житлових, господарських і культових приміщень у товщі гори, друга група печер розташована в урочищі Виноградне, використовувалася як льохи та льодники. Тут виявлено матеріали XVIII–XIX століть.

Дослідження та охоронний статус
Назва «Китаївське городище» вперше з’явилася у науковому обігу ще у 1784 році. Перші археологічні дослідження стартували у 1874 році під керівництвом Дмитра Самоквасова. У різні роки розкопки проводили також Іван Мовчан і Гліб Івакін, які детально досліджували Китаївське поселення.
З 1965 року комплекс під охороною держави, а з 2009 року мав статус пам’ятки археології національного значення. Китаївський археологічний комплекс слугує свідченням багатотисячолітньої історії і є унікальним прикладом поєднання культурної спадщини з природним середовищем, збереження якого є важливим викликом.

Історія Китаївського археологічного комплексу виходить далеко за межі земельного спору. Це прецедент для держави у справі захисту пам’яток національного значення від комерційного тиску. Формальний охоронний статус, багаторічні наукові дослідження й суспільний спротив, на жаль, виявилися недостатніми для захисту цього історико-культурного ландшафту.
Подальші судові процеси у справі Китаївського городища покажуть, які інтереси матимуть більшу вагу — забудовників чи збереження тисячолітньої спадщини. Для міста це не лише питання одного археологічного об’єкта, а й тест на здатність зберегти історичну пам’ять і природне середовище для майбутніх поколінь.
Фото: Дмитро Перов
Створено за матеріалами: kyivschina24.com
