Сьогодні в КМДА відбулося чергове засідання робочої групи, присвячене забезпеченню механізмів захисту об’єктів культурної спадщини та цінної історичної забудови. Головною темою зустрічі стало питання збереження історичних будівель Києва.
«Активна дискусія на засіданні ще раз підтверджує, що необхідний комплексний підхід до збереження наших пам’яток, — підкреслила заступниця голови КМДА та депутатка Київради (фракція «УДАР») Ганна Старостенко — На сьогодні, на жаль, законодавство є недостатнім щодо відповідальності власників, які доводять до руйнації або знищують пам’ятки культурної спадщини.
Ми розробили два законопроєкти, які були подані до Верховної Ради України майже рік тому. Перший з них стосується змін до «Закону України про охорону культурної спадщини» і передбачає посилення відповідальності власників. Зокрема, планується значно підвищити штрафи, щоб держава і місто могли покарати тих, хто нечесно ставиться до пам’яток, їх знищує або доводить до руйнації. Наразі штраф становить 1700 грн, а для юридичних осіб — 17 тисяч гривень. Це дуже мала сума, яка не стримує власників у прагненні знищити пам’ятки або внести в них несанкціоновані зміни. Другий законопроєкт передбачає кримінальну відповідальність.
Місто з боку намагається також забезпечити додатковий захист історичних будівель, які не є пам’ятками чи об’єктами культурної спадщини, але все ж цінні та важливі для Київської культури. Для цього був підготовлений проєкт рішення «Про деякі питання щодо збереження значних історичних будівель».
Значні історичні будівлі, відповідно до визначення в проєкті рішення, — це будівлі, що є характерними для Києва, мають художню та історичну цінність, представляють собою зразки архітектури та будівництва минулих історичних епох, і разом з об’єктами всесвітньої спадщини, формують традиційний вигляд міського середовища.
«На засіданні ми обговорювали список таких будівель та підходи до його формування, — зазначила Ганна Старостенко. — Після цього ми затвердимо цей список на засіданні Київради та встановимо чіткі механізми: як власники повинні діяти з цими об’єктами, якщо хочуть провести в них певні зміни.
Проте без зміни законодавства, на жаль, будь-які наші дії будуть недостатніми. Тому і Київська міськрада, і Київський міський голова неодноразово зверталися до Верховної Ради. На засіданні були присутні депутати Київради від фракцій, які мають представництво в парламенті, і ми попросили їх порушити це питання через колег. На жаль, комунікація з Міністерством культури також є складною — їм недостатньо уваги надається збереженню культурної спадщини, адже це потребує залучення фахівців і розробки відповідних документів.
Детальніше про список будівель, що розглядався, розповіла директорка Департаменту охорони культурної спадщини Марина Соловйова.
«Основою для нас став список значних історичних будівель Києва, який є у додатку до історико-архітектурного плану цінної забудови, затвердженого Міністерством культури у 2021 році, — зазначила Марина Соловйова. — Інспекція Департаменту разом з науковцями переглянула ці будівлі, здійснила фотофіксацію та надала список з зауваженнями робочій групі. З 2021 року не всі об’єкти збереглися: деякі були зламані, а деякі — перероблені. Тож нами проведено їх інвентаризацію.
На розгляд робочої групи було винесено два основні питання щодо формування переліку будівель. Перше: чи повинні бути в ньому нововиявлені об’єкти культурної спадщини або ті, які вже отримали статус пам’яток. Вони вже мають пам’яткоохоронний захист, тому члени робочої групи вирішили виключити їх із переліку.
Друге питання стосувалося того, чи мають бути в переліку звичайні будівлі, які не мають яскраво виражених архітектурних ознак, але формують середовище пам’яток. Робоча група вирішила їх тимчасово залишити.
На засіданні були присутні й депутати Київради: Дмитро Білоцерковець (фракція «УДАР»), Ярослав Федоренко (фракція «Єдність»), Леонід Ємець (фракція «Європейська солідарність»), Євгенія Кулеба (фракція «Слуга народу»).
Дмитро Білоцерковець запропонував підготувати звернення Київради до Кабміну, щоб пришвидшити розгляд питань нововиявлених об’єктів культурної спадщини та їх внесення в реєстр.
Ярослав Федоренко зазначив, що в переліку мають з’явитися багатоквартирні будинки загального користування. Він висловив занепокоєння щодо того, що додаткові механізми захисту можуть ускладнити необхідні ремонти, такі як виконання робіт по даху чи комунікаціях, для яких потрібно буде погодження Консультативної ради. Це питання планують детально обговорити на робочій підгрупі.
Євгенія Кулеба наголосила на важливості посилення захисту історичних будівель від руйнування на міському рівні. Вона також акцентувала на відповідальності та зобов’язаннях мешканців таких будинків, оскільки можливі певні обмеження. Наприклад, у Парижі заборонено встановлювати кондиціонери в історичних будівлях. На її погляд, слід шукати компроміс, поєднуючи турботу про містян із державницькою позицією щодо захисту архітектурних пам’яток.
Голова Громадської ради КМДА Геннадій Кривошея вважає, що при формуванні переліку слід врахувати, чи мають власники будівель вже отримані дозвільні документи на містобудівні роботи.
В результаті, список будівель було направлено на доопрацювання з урахуванням обговорених пропозицій. Наразі орієнтовний перелік містить близько 1200 будівель, з яких виключать нововиявлені об’єкти культурної спадщини та пам’ятки.
Нагадаємо, нещодавно Міністерство культури та стратегічних комунікацій України внесло фундаменти палацу Кирила Розумовського до Державного реєстру нерухомих пам’яток. Відповідне рішення було ухвалене 19 травня 2025 року на підставі наказу № 411.