Київська Троєщина: коли варто чекати тепла та як справи зі світлом у найхолоднішій частині столиці

Після масованих російських атак у січні столиця опинилася в найкризовішій енергетичній ситуації з початку повномасштабної війни. На кінець січня місто отримує лише приблизно 30% електроенергії від реальних потреб, у той час як значна частина генерації, що забезпечувала до половини енергетичного балансу, фактично знищена або виведена з мережі. Про це повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко в інтерв’ю 24 Каналу.

Столиця після ударів: чому це надовго

Найболючіший удар по енергетиці столиці стався 9 січня, а також під час наступних атак. Внаслідок цього місто втратило генерацію, яка забезпечувала 40-50% потреб. Ці потужності наразі не доступні в мережі.

Відновлення – це місяці, а не тижні. Саме тому столиця сьогодні живе в умовах жорсткого дефіциту електроенергії й тепла.

«Місто має приблизно 30% від необхідної електроенергії. Це дуже складна ситуація, але ми її подолаємо. Того ефекту, на який розраховував ворог, не буде», – наголошує Харченко.

Холод у квартирах і найскладніші райони

Серйозні пошкодження теплоелектроцентралей негативно вплинули на теплопостачання. У багатьох квартирах температура не перевищує +8…+12 градусів.

Найгірша ситуація – у спальних районах, зокрема на Троєщині, де поєднання дефіциту генерації та пошкоджених мереж ускладнює підтримку стабільного тепла. Саме туди спрямовані всі доступні аварійні ресурси.

Ситуація важка, але не катастрофічна – місто не втратило контроль.

Коли місто повернеться до графіків відключень

За оптимістичним сценарієм, при ефективній роботі ППО та відсутності нових масованих атак, місто може повернутися до більш-менш стабільних графіків протягом тижня.

Надалі, кожні 3-5 днів, графіки можуть ставати м’якшими. Додатково ситуацію полегшить потепління, адже зі зменшенням споживання електроенергії навантаження на систему знижується.

Чому у сусідів є світло, а у вас – ні

Відключення в столиці виглядають хаотичними не випадково. Після подачі електроенергії споживання в домах зростає у 3–3,5 рази – люди одночасно вмикають обігрівачі, бойлери, плитки.

Це призводить до:

  • аварійних перевантажень,
  • автоматичних відключень трансформаторів,
  • повторних збоїв у тих самих мікрорайонах.

Поки у системи немає запасу потужності, передбачувані графіки майже неможливі.

Столиця на межі катастрофи

Між 9 і 26 січня столиця реально перебувала за крок від техногенної та гуманітарної катастрофи.

«Уявіть місто у -20 без тепла й електрики. Паніка, спроби масового виїзду, тисячі замерзлих людей. Ви бачите це зараз? Ні», – зазначає експерт.

Цього не сталося завдяки роботі енергетиків, аварійних бригад і витримці самих мешканців.

Чи можливий тотальний блекаут у столиці

Тотального блекауту не прогнозують. Навіть у нинішніх умовах система залишається керованою, хоча й функціонує на межі своїх можливостей.

Найбільший ризик – нові масовані атаки. У разі нових влучань столиця знову переходить у аварійний режим, поки не буде з’ясовано реальний стан мереж.

Місто, яке не зламали

Попри холод, темряву і втому, столиця демонструє стійкість. Люди допомагають одне одному, приймають сусідів, діляться теплом і світлом.

«Ми не здамося. Ми не залишимо свої домівки через те, що хтось вирішив нас зламати», – цей настрій сьогодні панує в місті.

Фото: ДСНС України

Створено за матеріалами: kyivschina24.com