На одній із найвідоміших вулиць Києва — Андріївському узвозі — триває відновлення будинку №18, зведеного ще у 1879 році за проєктом київського архітектора Павла Спарро в стилі історизму. Через 12 років споруду реконструював технік-інженер Андрій Фердинанд Краус, внісши нові архітектурні деталі.
Після реконструкції будинок став власністю родини ювеліра Йосифа Ребенка. З архівів відомо, що Йосиф працював у ювелірній майстерні відомого польського майстра Ярославського, а після його смерті одружився з вдовою. До своєї смерті у 1943 році, під час Другої світової війни, будівля залишалася в родинній власності.
За часів СРСР споруда отримала нову функцію: у просторих приміщеннях відкрилися художні майстерні, які стали помітним центром мистецького життя Києва другої половини XX століття. Однак на початку 2000-х з’явилися чутки про можливе виселення митців, які згодом справдилися. З втратою функціональності будинок почав поступово занепадати. У 2013–2014 роках обвалився дах, що остаточно підтвердило критичний стан пам’ятки.
Загроза руйнування стала причиною для позову Київської міської прокуратури. У 2023 році, за рішенням суду, власника зобов’язали укласти охоронний договір для збереження будівлі. Це стало важливим кроком до вирішення ситуації в правовому полі.
Сьогодні, після втручання прокуратури, укладення охоронного договору та погодження реставраційної концепції, будинок отримав реальний шанс на збереження та ревіталізацію.
«Будинок №18 на Андріївському узвозі, одразу за театром на Подолі, — це пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення, що розташована на території державного історико-архітектурного заповідника „Стародавній Київ“, — зазначає пані Марина. — Будівля вирізняється автентичними рисами пізньої історичної забудови: симетричними балконами з металевими ґратами, фігурним аттиком і виваженою фасадною композицією».
Попри дійсний охоронний статус, протягом тривалого часу будівля залишалася без належного догляду.
«23 травня 2024 року власник представив консультативній раді архітектурну концепцію реставрації, яка передбачає виключно консерваційно-відновлювальні роботи — без надбудов, перепланувань чи втручань у первісну структуру. Цю концепцію було схвалено та погоджено відповідно до чинного законодавства. Власник зобов’язався реалізувати першочергові протиаварійні та реставраційні заходи. Роботи проводяться за погодженням Департаменту охорони культурної спадщини», — підкреслює очільниця департаменту.
За її словами, терміни виконання проєкту залежать від технічної документації, динаміки роботи підрядної організації та фінансових ресурсів, які інвестуватиме власник у збереження пам’ятки.
До теми: Відновлення архітектурних перлин: у столиці відреставрують садибу Лапинського.