Абревіатура WC, що позначає вбиральні, давно набула міжнародного визнання. Проте, не всі знають, що стоїть за цим символом.
В одній зі статей було представлено захопливий історичний огляд, заглибитись у якому можна до XIX століття, щоб зрозуміти походження цієї назви. Дійсно, тривалий час термін “туалет” в аристократичному суспільстві вважався неввічливим.
Історики підкреслили важливість вивчення еволюції туалетів і систем каналізації. Слово “унітаз” з’явилося набагато пізніше, ніж було розроблено саму конструкцію туалету. Британська компанія Томаса Твіфорда (Thomas William Twyford, 1849—1921) розпочала виготовлення моделей з змивним баком під назвою “The Unitas” (єдність, поєднання).
У 1883 році Твіфорд став одним з перших, хто запатентував конструкцію, яка поєднувала керамічну раковину з зливним клапаном. Основним замовником нововведення став Англійський королівський двір.
До появи унітазів туалети називалися “water closet”. У XIX столітті термін “туалет” обходили, щоб не потрапити в незручну ситуацію у ввічливому суспільстві.
Щоб запобігти незручним моментам, і щоб вихованим жінкам не доводилося червоніти, розпитуючи про місцевість, абревіатуру WC почали використовувати для позначення вбиралень, особливо в громадських місцях.
XIX століття стало епохою великого прогресу для сучасних туалетів, і нововведення дали змогу істотно покращити громадське здоров’я та гігієну.
Хтось звик закривати кришку унітаза, а хтось – ні. Для одних це питання естетики, для інших – повсякденна деталь.
Мікробіологи поставили крапку у питанні, чи треба закривати кришку унітаза під час змивання.