У столиці Грузії 4 жовтня, під час проведення місцевих виборів, відбулася потужна акція протесту, яка завершилася спробою штурму президентської резиденції.
Декілька десятків протестувальників зламали огорожу та атакували охорону, яка знаходилася на території резиденції. Правоохоронці застосували сльозогінний газ, щоб розігнати натовп, повідомляє “Новости Грузия”.
“До ситуації залучили спецназ та патрульних поліцейських, які зупинили спробу захоплення будівлі”, – йдеться в звіті.
Незабаром до резиденції приєдналися сотні нових учасників, які рушили з площі Свободи за закликом голови політради “Єдиного національного руху” Муртази Зоделави. Демонстранти вимагали доступу до президентської резиденції.
Крім того, журналісти помітили, що на площі Свободи було встановлено сцену. Проспект Руставелі та сусідні вулиці були перекриті. У протесті взяли участь студенти, байкери та емігранти, які нещодавно повернулися з-за кордону.
Протестуючі несли національні прапори, плакати з гаслами, спрямованими проти влади, а також фотографії політв’язнів. Час від часу натовп скандував слово “революція”.
“Від цього моменту влада належить народу. Ми будемо разом, боротимемося до перемоги, яка неминуча”, – заявив оперний співак та організатор протесту Паата Бурчуладзе.
Поліція заздалегідь підготувалася до акцій протесту. Вранці біля парламенту знаходився спецназ, а в урядовому кварталі виникли труднощі зі зв’язком. На площі Свободи працювали евакуатори, хоча важка техніка помічена не була.
Міністерство внутрішніх справ Грузії повідомило, що готове активувати заходи у разі порушення закону.
Організаторами протесту, разом із Бурчуладзе, стали вісім опозиційних партій. Вони оголосили бойкот місцевим виборам, вважаючи їх “фарсом” і “російською спецоперацією”.
15 квітня у парламенті Грузії розпочали обговорення суперечливого законопроєкту “Про прозорість іноземного впливу”, який порівнюють з російським законом “про іноагентів”. Нещодавно цей закон був ухвалений у першому читанні.
Грузинська влада раніше намагалася схвалити цей закон навесні 2023 року, але була змушена відкликати його під тиском масових протестів та міжнародної спільноти.