У заході взяли участь учні київських шкіл та учасники бібліотеки. Для них були організовані пізнавальні вікторини про життя Астерікса та його друзів, з призами та подарунками.
Виявилось, що Астерікс вже давно став улюбленцем киян і тепер офіційно «заговорив» українською.
Сага розповідає про мешканців невеликого галльського поселення в Армориці, яке в 50 році до н.е. (незабаром після масштабного римського завоювання) змогло продовжити боротьбу за незалежність проти загарбників завдяки чарівному зіллю, винайденому місцевим друїдом. Це зілля надавало надлюдську силу кожному, хто його спробував.
Головні персонажі коміксу — воїн Астерікс і каменяр Обелікс, яким їхні земляки доручають вести опір та підтримувати всіх, хто потребує допомоги у боротьбі з римлянами.
Фірмовою рисою серії стали гумор та пародійний стиль. У коміксах міститься сатира на сучасне європейське суспільство через стереотипи та «хуторянство», а також зверхні уявлення про традиції й звичаї інших країн.
Історія та популярність «Астерікса»
Один з авторів коміксу, Рене Госсіні, має українське коріння. Французький письменник, журналіст та гуморист народився 14 серпня 1926 року в Парижі в родині емігрантів польсько-українсько-єврейського походження. Мати письменника, Анна Бересняк, народилася в Ходоркові (село на Житомирщині, за іншою версією — Ходорів у Львівській області), і була змушена покинути рідне містечко через єврейські погроми.
«Астерікс» — одне з рідкісних світових видавничих явищ, загальносвітовий тираж якого налічує 400 мільйонів альбомів. «Астерікс» мав величезний успіх у кінематографі: п’ять ігрових фільмів разом продали майже 80 мільйонів квитків по всьому світу, а десять анімаційних фільмів привернули мільйони глядачів. Серіал Netflix про пригоди Астерікса виходить цього року і транслюватиметься одночасно у 190 країнах, буде дубльований 38 мовами, включаючи українську.
Крім того, Астерікс є найвідомішим літературним персонажем у Франції. У 1965 році перший французький штучний супутник отримав назву Астерікс. У складі військово-морських сил Франції служить корабель «Астерікс».
У 1999 році Пошта Франції випустила марку з зображенням Астерікса. У містах Європи були створені сотні стінописів, присвячених персонажам коміксу. А тематичний парк атракціонів «Астерікс» у передмісті Парижа є «меккою» для шанувальників коміксів. Станом на 2025 рік його відвідали 65 мільйонів гостей.
Як Астерікс «заговорив» українською
Усі права на пригоди Астерікса (комікси та інші проєкти, включно з фільмами та анімацією) належать французькому видавництву Éditions Albert René (Hachette Livre).
З 1959 по 1973 роки були опубліковані перші двадцять чотири альбоми. Загалом альбоми перекладені на 119 мов і діалектів. Українська стала 120-ю мовою у світі, якою перекладено комікс. Перемовини про українську адаптацію коміксу тривали два роки.
Основним аргументом для французької сторони стали успіхи українського партнера проєкту — видавництва «Pinzel», яке спеціалізується на перекладній художній літературі та мальованій літературі, й успішно вивело на український ринок інший культовий франкомовний комікс про пригоди юного бельгійського журналіста Тентена.
«Видання цієї книги особливо актуально у нинішньому контексті, коли дух опору та відмова підкоритися гнобленню чинять опір обставинам та змінюють їх», — зазначає Селеста Суруг, керуюча директорка видавництва «Albert René».
Переклад першого альбому українською виконала наймолодша перекладачка в історії видання: 18-річна Анна-Марія Баландіна, студентка першого курсу паризького університету Сорбонна.
«Найцікавішим завданням під час перекладу я бачила у певній «українізації» героїв мальопису, — поділилася Анна-Марія. — Я завжди прислухаюсь до цікавих фразеологізмів мешканців маленьких містечок України та адаптувала їх до виразів героїв коміксу. У коміксах важливою складовою є вигуки. Переклад різних «зойків» був однією з найвеселіших частин роботи. Також одного з героїв я персоналізувала у відомого діяча української культури.
Мій переклад-адаптацію ретельно вивчали французькі редактори з видавництва «Albert René». Політика видавництва дозволяє певні рамки творчої інтерпретації, що надає коміксу більше життєвої сили. Мені приємно, що редактори та українські редактори залишилися задоволеними моєю адаптацією. Було дуже радісно почути високу оцінку моєї роботи від відомого перекладача з французької, який нині працює в структурах UNESCO, Івана Рябчия. Нині нетерпляче очікую на реакцію широкого кола шанувальників Астерікса».
Представниця Французького інституту в Україні Валентина Стукалова передала Центральній бібліотеці імені Т.Г. Шевченка колекцію франкомовних книжок для створення французької полички. А співзасновник Клубу читачів Астерікса, київський підприємець та науковець Ростислав Шерстюк подарував до фондів бібліотеки екземпляри нового коміксу «Астерікс із Галлії».
В Україні придбати комікс та дізнатись про нього більше можна на офіційному сайті asterix.in.ua.
- У столичному Довженко-Центрі знайомлять з досвідом підлітків, які дорослішають під час війни. На виставці IMБALANCE представлені вісім яскравих мистецьких робіт дівчат, які розкривають теми пошуку ідентичності, взаємодії з навколишнім світом, пам’яті тощо.