Спадок під загрозою
У самому центрі столиці, на вулиці Тарасівській, 9-А, занепадає одна з найвідоміших архітектурних шедеврів початку ХХ століття – так званий «Будинок тисячі вікон». Шестиповерхова будівля з унікальним внутрішнім двором-колодязем, незважаючи на свій статус пам’ятки культурної спадщини, залишається без належної реставрації та поступово перетворюється на руїну. Про це повідомляє Life Kyiv UA.
Зведений 1913 року, будинок був яскравим символом модерного міста — місця, яке на початку ХХ століття впевнено інтегрувалося в європейський урбаністичний простір. Сьогодні ж ця споруда дедалі більше уособлює іншу реальність – неспроможність зберегти власну архітектурну спадщину.
Проєкт амбіцій і грошей
Замовниками будівництва були Міхельсони – одна з найзаможніших і найвпливовіших родин дореволюційного суспільства. Підприємець Фрідріх Міхельсон інвестував у масштабні прибуткові проєкти та активно брав участь у житті міста. Будинок на Тарасівській задумувався не лише як джерело доходів, а як демонстрація статусу та можливостей столиці.
На момент зведення це був справжній технологічний прорив. У будинку діяли електричне освітлення, централізований водопровід і каналізація, а також ліфт – рідкість навіть для центральних вулиць. Квартири з чотириметровими стелями й ліпниною були розраховані на заможних мешканців, відповідали уявленням про комфорт того часу.
Двір, що дав назву
Головною архітектурною рисою будівлі став замкнений внутрішній двір-колодязь, оточений сотнями вікон. Саме ця геометрія принесла споруді неофіційну назву – «Будинок тисячі вікон». Потрапляючи всередину, людина опиняється під своєрідним «поглядом» будівлі, що справляє сильне, подекуди моторошне враження.
Краєзнавець, який нещодавно опублікував фото будинку, описав його як «мовчазного гіганта», зазначивши, що порожні вікна створюють атмосферу, яку важко передати словами.
Комунальне минуле і втрата догляду
Після революційних подій 1917-1918 років будинок втратив свої первісні функції. Просторі квартири були поділені на комунальні, а розкіш інтер’єрів замінилася типовою для радянської епохи тіснотою. Згодом частина приміщень використовувалася для освітніх потреб – тут розміщувалися корпуси Національного університету харчових технологій, на перших поверхах працювали музичні студії.
Будівля змінювалася й адаптувалася, проте системного догляду так і не отримала.
Пам’ятка без захисту
Нині «Будинок тисячі вікон» фактично закинутий. Найбільших ушкоджень зазнали верхні поверхи: перекриття руйнуються, вікна вибиті, дах частково пошкоджений. Усередині – сміття, сліди мародерства та занепаду.
Формально споруда має охоронний статус. Проте фактично – вона залишена напризволяще. Жодних публічних планів реставрації чи навіть консервації будівлі наразі не оприлюднено.
Чи є шанс на порятунок
Громадські ініціативи, зокрема проєкт «Реновація UA», вже звернули увагу на проблему. Водночас фахівці наголошують: реставрація такого об’єкта вимагатиме значних фінансових затрат і складних інженерних рішень через нестандартну архітектуру та серйозні конструктивні пошкодження.
Без політичної волі, чіткого бачення майбутнього об’єкта та реального фінансування будинок продовжить руйнуватися – незалежно від таблички «пам’ятка».
«Будинок тисячі вікон» – не просто стара споруда. Це матеріальне свідчення часу, коли місто формувалося як європейська столиця з власними меценатами, архітектурною сміливістю та амбіціями.
Його втрата означатиме ще одне зникнення унікального зразка історичної забудови і ще один доказ системної проблеми: охоронний статус без конкретних дій не рятує архітектурну спадщину.
Фото: Журнал «Магазинер».
Створено за матеріалами: kyivschina24.com