Найкоротший саміт НАТО завершився лаконічним комюніке: в декількох абзацах країни-члени підтвердили свою відданість Альянсу та обіцяли збільшити витрати на оборону.
Про Україну зазначено так: “Союзники підтверджують свої незмінні зобов’язання щодо підтримки України, чия безпека є важливою для нашої власної безпеки“.
Зобов’язання включатимуть прямі інвестиції в оборону та вітчизняний військово-промисловий комплекс України. Голова Офісу президента України Андрій Єрмак оцінив результати саміту НАТО як “усе йде у правильному напрямку”.
Раніше генсек НАТО Марк Рютте підтвердив надання Україні зброї та допомоги на загальну суму 50 мільярдів євро до 2025 року.
“Шлях України до НАТО продовжується, нічого не змінилося. Ми будемо підтримувати цей процес, а також досягнення довготривалого миру“, – підкреслив Рютте.
“Тут і зараз”
Однак Трампу не вдалося “вибити” від країн-членів НАТО збільшення витрат до 5% ВВП на оборону “зараз”. У кулуарах іспанська сторона не погодилася з цими вимогами. Напередодні прем’єр Педро Санчес рішуче відхилив ідею 5%, а представники Балтійських та Бельгійських країн не робили для Іспанії винятків. Марк Рютте знайшов компроміс: країни зобов’язуються до 2035 року щорічно інвестувати до 5% ВВП в оборонні потреби.
Однак з цих 5% лише 3,5% (раніше 2%) піде на забезпечення основних потреб за стандартами НАТО (зброя, боєприпаси). Решта 1,5% буде спрямована на захист критично важливої інфраструктури та цивільну оборону, а також у військово-промисловий комплекс. Це співвідношення буде переглянуте у 2029 році “зі зважанням на стратегічну ситуацію”. Таким чином, 5% виглядає як щось абстрактне.
Отже, Європа має, принаймні, один центр опору вимогам американського президента, – це Іспанія. Водночас Трамп був змушений підтвердити відданість НАТО.
Зустрічався з одним, говорив про іншого
Україна сподівалася на чіткість щодо допомоги від США. Зустріч Трампа і Зеленського мала прояснити ситуацію. Проте президент США лише зазначив, що зустріч “дуже хороша”, а Путін, мовляв, заплутався і війна виявилась складнішою.
Отже, підтримка України – тепер справа Європи. “Всі розуміють, що потрібно включитися у гру, аби залишитися в безпеці“, – пояснив Рютте на пресконференції після пленарного засідання саміту. – Сполучені Штати залишатимуться зобов’язаними захищати членів НАТО“.
Добре повідомлення для членів Альянсу, однак Україна все ще не є таким членом.
Прем’єр Великої Британії Кір Стармер заявив, що Путін має негайно сісти за стіл переговорів.
Але як?
Універсальний миротворець
Трамп назвав саміт “надзвичайно продуктивним”, повідомив про нейтралізацію ядерної загрози з боку Ірану: “Жоден військовий альянс не міг би зробити це краще за США. Ми продемонстрували, як Америка може стримувати“.
Також він озвучив альтернативний підхід, посилаючись на свою зустріч з головкомом ЗС Пакистану Асімом Муніром кілька днів тому: він зазначив, що краще підписати торгову угоду та відмовитися від ядерної зброї.
Обидва варіанти можуть бути адресовані Путіну.
На пряму запитання про продаж Києву систем ППО Patriot Трамп відповів: “Побачимо, оскільки ми постачаємо ці системи Ізраїлю”. Також він згадав про “минулі проблеми з Зеленським”. Путін, за його словами, “бажає вийти з війни, але не знає як”.
Без захисту ми не залишимося
Саміт є етапним, зазначив Gazeta.ua кандидат політичних наук Олексій Буряченко, а для України ще й позитивним. На думку експерта, Європа отримала час для створення континентальної системи безпеки, до якої входитимуть країни поза межами ЄС, включаючи Україну. Тим не менш, американська ядерна парасолька залишається дійсною.
“З іншого боку, Вашингтон продемонстрував рішучість у питанні Ірану, що змусить Росію дотримуватися обережності, а НАТО – дотримуватися єдності“, – підкреслив Олексій Буряченко.
На саміті у Гаазі було інтегровано можливість закупівлі зброї для України за рахунок підвищених членських внесків НАТО, пояснив експерт.
“Це важливе досягнення нашої делегації, оскільки ми отримали нормативне закріплення результату. На мою думку, це набагато важливіше за відкриті двері або можливість вступу до НАТО“, – підсумував він.