Верховна Рада планує розглянути урядовий законопроєкт № 14327, мета якого полягає в інтеграції України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Однак на практиці це призведе до впровадження системи жорсткого фінансового контролю. Про це інформує «Судово-юридична газета».
У документі йдеться про створення глобального реєстру банківських рахунків громадян, що суттєво розширює доступ силових структур до цих даних. Крім того, введено інститут «фінансових викривачів», як зазначає «Судово-юридична газета» 13 березня.
Приєднання до SEPA відкриває доступ до ринку, що налічує понад 500 мільйонів потенційних клієнтів. Це забезпечить миттєві трансакції через кордон, наприклад, до Італії чи Німеччини, з мінімальною або взагалі нульовою комісією, подібно до переказів між українськими банками.
Законопроєкт, підготовлений Кабінетом Міністрів і зареєстрований 23 грудня 2025 року, подається як технічний етап перед подачею заявки до Європейської платіжної ради. Однак його реалізація передбачає значні регуляторні зміни в країні.
Найбільш резонансним нововведенням є створення Реєстру банківських рахунків та сейфів фізичних осіб. Хоча система не буде відображати точні залишки або вміст комірок, вона зафіксує, в якому банку і коли громадянин відкрив рахунок чи сейф.
Автоматизований доступ до реєстру отримають:
- Державна податкова служба (ДПС);
- Держфінмоніторинг;
- НАБУ, ДБР, СБУ, Національна поліція;
- Органи прокуратури;
- Виконавча служба та приватні виконавці.
Зміни до Закону «Про банки і банківську діяльність» фактично скасовують банківську таємницю для зазначених відомств. Банки зобов’язані надавати Мінфіну інформацію про рахунки, операції та баланси осіб, що отримують або претендують на державні виплати.
Документ також передбачає Реєстр кінцевих бенефіціарних власників (КБВ) трастів і подібних структур. Бізнес муситиме розкривати інформацію про довірчих власників, засновників та вигодоодержувачів іноземних компаній.
Санкції за порушення:
- Завідомо недостовірні дані про КБВ – 510 000 грн;
- Несвоєчасне подання інформації – 170 000 грн.
Копія паспорта бенефіціара повинна бути засвідчена не раніше ніж за три місяці до подання.
НБУ отримує право діяти «негайно та публічно», оприлюднюючи інформацію про штрафи, обмеження або анулювання ліцензії протягом 5 робочих днів.
Законопроєкт також передбачає інститут «викривача у сфері запобігання та протидії легалізації доходів». Працівники отримають трудовий імунітет, а презумпція вини перекладається на компанію, яка повинна підтверджувати відсутність помсти. Статус викривача охоплює нинішніх і колишніх співробітників, а також кандидатів на посади.
Водночас експерти та юристи критикують законопроєкт:
- Дані зберігатимуться тільки 5 років, що порушує закон «Про публічні електронні реєстри»;
- Дискреційні права ДПС можуть створити корупційні ризики;
- «Фінансові викривачі» не отримають грошової винагороди, як це є в антикорупційних справах;
- Презумпція вини роботодавця може спровокувати безпідставні позови;
- Використана термінологія («спільник») не є частиною Кримінального кодексу.
За оболонкою швидких і дешевих платежів SEPA ховається механізм жорсткого фіскального та силового контролю. Ухвалення законопроєкту означатиме кінець класичної банківської таємниці: діяльність кожного громадянина стане доступною для десятків державних органів за один клік. Для бізнесу це нові штрафи від 170 000 до 510 000 грн і високий ризик зловживання статусом «викривача».
Фото: Freepik
Створено за матеріалами: kyivschina24.com