Сьогодні, 10 березня, Київрада обговорить план енергостійкості столиці – унікальний документ, якого не ухвалювала жодна інша міська рада України. Про це зазначив мер столиці Віталій Кличко.
На думку мера, на відміну від інших міст, в яких аналогічні плани затверджували голови обласних військових адміністрацій після засідань РНБО, у столиці підписання документа вимагається саме від мера.
«Згідно з законом, я не маю змоги ухвалити цей план самостійно. Документ спочатку має бути погоджений Київрадою», – підкреслив Кличко.
Мер столиці наголосив, що плани були адаптовані, аби залишатися реалістичними за умови, коли держава, за його словами, не прагне підтримати столицю, переводячи важливі питання для киян у політичну площину.
«Безпрецедентні обстріли балістичними ракетами об’єктів критичної інфраструктури столиці та екстремальні морози цієї зими стали серйозним викликом для міста. Дякую комунальникам, енергетикам, працівникам ДСНС, протиповітряним силам та всім, хто, працюючи вдень і вночі, допоміг столиці витримати найважчу зиму. І дякую киянам за їхню стійкість», – додав Кличко.
Мер столиці зазначив, що програму стійкості розпочали реалізовувати ще у 2023 році. Пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок обстрілів почалися з 2022 року, проте їх оперативно усували: замінювали обладнання та створювали резерви альтернативного живлення.
«Проте тактика і масштаби дій ворога змінюються. Тому план стійкості, який сьогодні має ухвалити Київрада, створений на основі аналізу викликів цієї зими. Для роботи над ним залучили спеціалістів із багаторічним досвідом та знанням існуючих систем. Ми також беремо до уваги міжнародний досвід, але при цьому враховуємо поточні ризики для України», – пояснив міський голова.
Віталій Кличко підкреслив, що столиця була спроектована і збудована на основі принципу повної централізації енерго-, тепло- та водопостачання. Місто володіє найбільшою системою централізованого теплопостачання та 18% всіх багатоповерхівок країни.
Мета міста полягає в максимальному зменшенні залежності від централізованої системи, розвитку розподіленої генерації, будівництві резервних систем енергоживлення та теплопостачання. Це і є основний принцип, закладений у плані стійкості.
План також передбачає відновлення зруйнованого та пошкодженого обладнання об’єктів критичної інфраструктури, що є першочерговим завданням. Масштаби столиці вимагають великої кількості заходів і значних ресурсів для їх реалізації. План структурований з урахуванням пріоритетності та реальної наявності ресурсів.
«Невідкладні заходи, не чекаючи на процедурні моменти, місто вже почало реалізовувати. Водночас частина робіт потребує фінансового забезпечення не лише з боку міста. Тому Київрада має ухвалити звернення до уряду про участь держави в фінансуванні, наданні обладнання та інших ресурсів», – пояснив Кличко.
Також необхідно внести зміни до законодавства і нормативної бази, щоб зменшити бюрократичні процедури і пришвидшити виконання робіт, зокрема тих, що потрібні для підготовки до наступної зими. Місто співпрацює з міжнародними партнерами для залучення допомоги.
«Зараз не до політики. Йдеться про майбутнє столиці та її мешканців. Тому маємо працювати разом і ефективно», – підсумував міський голова.
План енергетичної стійкості Києва на понад 60 мільярдів гривень не був затверджений на засіданні Ради національної безпеки і оборони. Центральна влада стверджує, що столиця поки не подала повноцінний документ, тоді як команді мера Віталія Кличка наполягає, що план існує і був представлений. Під час засідання РНБО президент висловив різку критику відсутності затвердженого плану від столиці.
Фото: КМДА
Створено за матеріалами: kyivschina24.com