Святошинський район – один із найбільш густонаселених, де кожен метр тротуару потенційно приносить суттєві прибутки. В сегодня на кону – дев’ять локацій під тимчасові споруди (ТС), які можуть стати як джерелом наповнення бюджету, так і черговою можливістю для обраних.
Поки чиновники повідомляють про «прозорість» та мільйонні надходження до бюджету, малий бізнес готується до найгіршого.
Через комунальне підприємство «Київ.Прозоро» у системі Prozorro.Продажі було виставлено одразу 9 локацій під тимчасові споруди. На папері це виглядає як перемога прозорості: відкриті аукціони, електронна черга, оренда на 5 років із правом продовження.
Проте за лаштунками красивих презентацій ховається запекла боротьба, в якій малий підприємець ризикує залишитися без нічого.
У щотижневій рубриці «Вражаюча закупівля» розглянемо, які саме точки виставили на продаж і чому над «прозорими» торгами нависла тінь «схематозу».
Що саме виставили на торги: дев’ять «ласих» точок Святошина
Ми проаналізували лоти, які шукають своїх господарів. Загальна сума надходжень до бюджету лише за стартовими цінами перевищує 4,2 мільйонів гривень за п’ять років. Втім, головне питання: чи дістануться ці місця реальним підприємцям?
- Вул. Д. Чижевського, 3А (18 м²): стартова оренда – 6 564 грн/місяць, без ПДВ. За п’ять років місто розраховує отримати тут мінімум 393 тисячі гривень.
- Вул. Жмеринська, 30 (10 м²): стартова ціна – 3 444 грн/місяць також без ПДВ. Найменший і найдешевший лот. Однак саме такі точки «качають» найбільший прибуток через високу рентабельність малого формату. Очікуємо найжорсткіших торгів тут.
- Вул. Івана Дзюби, 18/1 (30 м²) – це вже «важка артилерія», стартова ставка – 12 047 грн/місяць без ПДВ. Мінімальний контракт на 5 років потягне на 722 тисяч гривень. Якщо за локацію почнеться боротьба, ціна легко перевищить мільйон.
- Вул. Прилужна, 7 (30 м²), ціна оренди стартує з 9 745 грн/місяць без ПДВ. Прогноз мінімальних надходжень – від 584 тисяч гривень за 5 років.
- Вул. Якуба Коласа, 25 (18 м²), поруч проходить лінія швидкісного трамвая. Ціна питання – 6 564 грн/місяць без ПДВ. Перспективна точка з мінімальним порогом входу у 393 тисячі за весь термін оренди.
- Вул. Якуба Коласа, 25 (30 м²). Це другий лот за тією ж адресою, але більшої площі. Старт – 10 940 грн/місяць без ПДВ. За 5 років – 656 тисяч гривень. Якщо обидва об’єкти забере один мережевий гравець, він фактично монополізує торгівлю на цій ділянці.
- Проспект Академіка Корольова, 10 (18 м²), стартова плата – 6 564 грн/місяць без ПДВ. Локація біля магістралі з величезним трафіком. Місто планує отримати щонайменше 390 тисяч гривень за п’ятирічку.
- Просп. Ак. Палладіна, 22 (30 м²). Ще одна «жирна» транспортна артерія. Стартова ціна – 13 003 грн/місяць без ПДВ. Мінімальна сума контракту – понад 780 тисяч гривень.
- Просп. Леся Курбаса, 9Д (10 м²). Ще одна локація в зоні швидкісного трамвая. Малий формат за 4 334 грн/місяць. За 5 років – майже 300 тисяч гривень до скарбниці.
Варто відзначити, що апетити столичних чиновників не обмежуються лише одним районом. КП «Київ.Прозоро» раніше оголосило аналогічні аукціони на оренду місць для МАФів у Подільському, Оболонському та Печерському районах.
Схоже, київська влада вирішила «пройтися катком» по всьому місту, витискаючи малий бізнес з найбільш ласих локацій столиці. Проте за кожним «успішним лотом» можуть стояти розбиті долі реальних людей, які роками створювали робочі місця, про що говорять користувачі мережі у коментарях.
«Спочатку знесли. Людей вигнали, залишили у воєнний час без «куска хліба», а тепер знову ставимо. І хто тепер буде хазяйнувати? Вже розподілили ролі? Бракує слів».
Втім, це не перша негативна реакція мешканців на публікації КП.
Як КП «Київ.Прозоро» похвалилося успіхами та натрапило на народний гнів
Комунальне підприємство «Київ.Прозоро» вирішило продемонструвати киянам «економічне диво». Оприлюднені цифри мали викликати «вау-ефект»: лише за грудень 2025 року укладено 31 договір оренди на загальну суму понад 1 мільйон гривень щомісяця. В ідеальному світі чиновників це «чесна конкуренція» та «впорядковане середовище».
Проте в реальності київських підприємців і мешканців, судячи з коментарів, картина виглядає дещо інакше.
Під «переможним» постом КП розгорнулося справжнє поле битви: замість подяк за наповнення бюджету «Київ.Прозоро» отримало нищівну критику, звинувачення у брехні та приховуванні реальної розрухи.
- «Це все брехня. Більшість вже відмовилась від цих непомірних цифр! Надайте актуальну статистику з фотографіями встановлених обʼєктів, кількістю проплачених місяців, котрі реально працювали підприємці…»;
- «Оренда приміщення за такі гроші? Без води, туалету, розміром в сірникову коробку. Хочу подивитися на того підприємця, який це буде орендувати і який бізнес там можна організувати»;
- «Все брехня, ніхто не буде платити такої оренди!»;
- «Для кого це фуфло написано, чим треба торгувати в цій будці, щоб платити таку оренду? Таке враження, що підприємці не вміють рахувати, це просто жах».
Тінь корупції та «схематози»: чому бізнес не вірить у прозорість?
Поки КП «Київ.Прозоро» звітує про успіхи, підприємці б’ють на сполох. Як повідомляли раніше у ЗМІ, основна претензія – нові правила гри, затверджені у 2024 році, фактично витісняють тих, хто працював роками.
Крик відчаю малого бізнесу: раніше підприємці мали дозволи та сплачували внески, але тепер їхні точки демонтують (без компенсації), а місця виставляють на аукціони. Така ситуація нерідко призводила до мітингів та акцій протесту під КМДА з вимогою мораторію на демонтаж законних тимчасових споруд під час війни.
Крім того, власники кіосків звинуватили чиновників у корупції, які відповідальні за розміщення тимчасових споруд. За їхніми словами, посадовці, руками комунальних служб, нібито демонтують легальні споруди навіть із дозвільними документами і лобіюють встановлення ТС для наближених до влади осіб на місці знесених об’єктів.
Юрист Олександр Мельник розповідав про популярну схему «віджиму» і перерозподілу ринку тимчасових споруд, за його словами, у Києві вона працює як налагоджений корупційний механізм.
Ділки, афілійовані з владою, нібито змушують власників кіосків не в «хлібних» місцях віддавати частку в бізнесі (часто до 70%). Після отримання контролю над об’єктом, «кишенькова» комісія з питань ТС вигадує привід для зміни містобудівної ситуації.
Колишні «бідні» кіоски, за рішенням цієї ж комісії, переносять у топові локації – до метро або на зупинки, де вони приносять надприбутки новим «партнерам».
Також юрист додав, що процес видачі дозволів і контроль над розміщенням МАФів повністю замкнені на структурних підрозділах КМДА та підконтрольних їм КП.
Чиновники вказують на те, що процедура Prozorro дозволить краще наповнювати бюджет Києва: внаслідок конкуренції серед підприємців на електронних аукціонах, нібито значно зросте вартість кожної локації. Проте у підприємців своя думка.
Представники малого бізнесу відкрито заявляють: система давно перестала бути прозорою. За їхніми словами, співробітники майданчика можуть «зливати» потрібну інформацію про конкурентів обраним учасникам і надавати неофіційні консультації щодо «правильної» подачі заявок.
Головний страх власників однієї-двох точок – повне знищення малого бізнесу. Вони фізично не здатні конкурувати на торгах із потужними «мережевиками», які мають величезні капітали і можуть легко «перебити» будь-яку ставку, фактично монополізуючи ринок вуличної торгівлі.
Хабарі поза системою
Хоча аукціони, в теорії, покликані прибрати людський фактор, корупція знаходить альтернативні способи.
Нещодавній випадок у Солом’янському районі, де посадовець комунального підприємства торгував орендою майна в обхід прозорих процедур, показує: бажання «заробити» на комунальній власності нікуди не зникло.
Як встановила Київська міська прокуратура, посадовець за винагороду обіцяв створити умови для перемоги ФОП в електронних торгах на право оренди комунального приміщення площею понад 145 кв. м. Забирати гроші у підприємця він просив знайому, через яку було передано 3000$ двома траншами: спочатку 2000$, потім ще 1000$. Під час отримання грошей обидвох було затримано.
Дії «бізнесмена» у кріслі кваліфіковано за ч. 3 ст. 368 КК України – отримання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням. Спільниці інкримінують пособництво за ч. 5 ст. 27. Підозрюваним обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави.
Ось така «чесна конкуренція» з кримінальним фіналом.
Справжня конкуренція чи «договорняк»?
Кейс із затриманням посадовця у Солом’янському районі на хабарі у 3000 доларів за «гарантовану перемогу» в торгах ставить під сумнів прозорість системи.
Разом із описаною столичним юристом схемою «віджиму» часток у бізнесі, ми спостерігаємо тенденцію до побудови монополії, де право на торгівлю мають лише наближені до владних кабінетів «мережевики».
Аукціони у Святошинському районі можуть стати лакмусовим папірцем для всієї системи столичної торгівлі: якщо лоти підуть за мінімальними ставками або будуть викуплені однією-двома компаніями – це підтвердить побоювання підприємців про монополізацію ринку. Якщо ж ми побачимо реальну боротьбу і зростання ціни в рази – бюджет Києва може отримати суттєве підкріплення.
Чи стануть ці 9 локацій прикладом прозорості, чи будуть черговою справою правоохоронців? Дізнаємося зовсім скоро.
Створено за матеріалами: kyivschina24.com