В рівно рік після ухвалення резонансного закону № 4292-IX, що отримав назву «закон Ігоря Мазепи», обговорення його наслідків продовжуються. Як повідомляють журналісти видання «Главком», ця законодавча ініціатива, яку просували депутати з так званої «групи Коломойського», мала на меті суттєво змінити правила повернення державі та громадам незаконно відчуженого майна.
Документ отримав свою неофіційну назву на честь бізнесмена Ігоря Мазепи, підозрюваного в привласненні земель навколо Київської ГЕС. Ключова норма закону полягає у фактичному захисті осіб, які заволоділи лісами або береговими територіями: якщо з моменту відчуження пройшло більше 10 років, їх претензії «анулюються». У випадку ж, якщо термін менший, держава зобов’язана внести на депозит суду повну ринкову вартість майна ще до початку розгляду справи — нібито для компенсації «добросовісному набувачу».
Спротив громадянського суспільства та реакція міжнародних партнерів
Минулого року президент Володимир Зеленський підписав закон, незважаючи на масову петицію. Серед відомих українців, які висловили свій протест, були Ада Роговцева, Тарас Тополя, Олександра Матвійчук та Валерій Пекар. Реакція міжнародних партнерів була також жорсткою: у Європарламенті та Єврокомісії закон назвали «легалізацією краденого». Єврокомісарка з питань довкілля Джессіка Росвалл зазначила, що українські ліси та болота у воєнний час є не тільки природним ресурсом, а й стратегічною лінією оборони.
Протасів Яр як «перша жертва» і перемога у Верховному Суді
Перше випробування для нового закону сталося у справі про Протасів Яр. Після набуття чинності документом у квітні 2025 року, Господарський суд Києва відмовився розглядати позов прокуратури через відсутність грошового депозиту. Ситуація виглядала безвихідною: в Офісі Генпрокурора підтвердили, що в бюджеті на 2026 рік кошти на такі виплати не передбачені, що фактично позбавляло державу можливості захистити свої інтереси в суді.
Проте завдяки річній боротьбі прокуратура змогла змінити хід подій у Верховному Суді. Колегія Касаційного господарського суду під головуванням Лариси Рогач постановила, що вносити ринкову вартість ділянок на депозит не потрібно. Судді підкреслили, що добросовісність набувача має оцінюватися під час розгляду справи по суті, а не бути передумовою для звернення до суду.
Схожу позицію зайняв і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду (судді Д. Гудима, І. Дундар, Є. Краснощоков, В. Крат та П. Пархоменко), розглядаючи справи щодо земель на Франківщині. Ця практика слугувала основою для захисту публічної власності, незважаючи на впливові лобістські норми закону.
Позиція суддів та маніпуляції законотворців
Голова Касаційного господарського суду Лариса Рогач попереджала депутатів ще під час підготовки законопроєкту про його спрямованість на захист недоброчесних осіб. Вона зазначила, що особи, які набули ділянки на берегах або в охоронних зонах, не можуть не усвідомлювати незаконність своїх дій, адже це очевидно за візуальними ознаками.
Суддя Верховного Суду Дмитро Гудима спростував доводи авторів закону (зокрема депутата Ігоря Фріса) щодо вимог ЄСПЛ. Суддя зазначив, що практика Європейського суду не зобов’язує державу у всіх випадках виплачувати ринкову ціну за повернення власності, особливо якщо вона була здобута безкоштовно або з очевидними порушеннями.
Нові загрози: ініціативи Стефанчука
Попри успіхи у судах, ризики для державного майна залишаються високими. В даний час голова Верховної Ради Руслан Стефанчук ініціює масштабне оновлення Цивільного кодексу. Однією з пропозицій є легалізація всього майна, вже включеного до Державного реєстру речових прав. Експерти застерігають: це може стати «амністією» для схем із залученням «чорних нотаріусів», адже пропонується, щоб реєстраційне право стало домінуючим над Конституцією і природоохоронними нормами.
У НАЗК підкреслюють, що головною проблемою залишається незаповнений земельний кадастр. Відсутність чітких даних про межі лісів та водних ресурсів створює умови для корупції. Як зазначила Олена Кривошей, керівник управління антикорупційної політики НАЗК, лише повне наповнення кадастру може зупинити епоху «тіньової землі».
Слово за Конституційним Судом
У цей час Конституційний Суд розпочав розгляд подання Пленуму Верховного Суду щодо конституційності «закону Ігоря Мазепи». Проте юристи зазначають, що подання охоплює лише питання зворотної дії закону у часі. Депутати, які не голосували за цей документ, також мають можливість подати власну скаргу, оскільки закон створює нерівні умови для захисту власності: приватні особи не отримують компенсацій при поверненні майна на відміну від «власників» державних земель.
Поки законодавці намагаються змінити правила гри на користь недоброчесного бізнесу, єдиним бар’єром на шляху остаточного дерибану залишається судова система та активна позиція громадськості.
Раніше Інформаційне агентство повідомляло, що власник компанії Concorde Capital Ігор Мазепа вийшов з-під варти 23 січня.
Фото: Незалежне джерело
Створено за матеріалами: kyivschina24.com