Право на практиці
Квартира, бізнес, заощадження та утримання дітей — ці питання найчастіше стають основою сімейних конфліктів в разі розлучення або фінансових непорозумінь. Саме тому дедалі більше пар в Україні обирають шлюбний договір як засіб фінансової стабільності.
За даними Міністерства юстиції, у 2025 році українські нотаріуси оформили 2773 шлюбні договори, що на 11 більше, ніж у 2024-му, і на 187 більше, ніж у 2023 році. Ця динаміка свідчить про поступове зростання інтересу до цивілізованого врегулювання майнових відносин у шлюбі.
Шлюбний договір — це правовий механізм, що дозволяє подружжю або парам, які лише подали заяву на реєстрацію шлюбу, визначити свої майнові права та обов’язки заздалегідь. Його мета полягає не в недовірі між партнерами, а у створенні прозорих правил щодо майна, доходів і фінансових зобов’язань, які допомагають уникнути подальших суперечок.
Цей документ дозволяє детально врегулювати майнові питання подружжя. Сторони можуть визначити правовий режим майна, яке отримане у зв’язку з реєстрацією шлюбу, встановити, яке майно використовуватиметься для спільних потреб сім’ї, а також змінити режим спільної сумісної власності на часткову чи особисту приватну. У шлюбному договорі також прописують порядок поділу майна у разі розлучення, правила користування житлом одного з партнерів і механізми використання майна для забезпечення потреб дітей чи інших осіб.
Окрім того, подружжя може домовитися про проживання родичів у житлі та встановити умови утримання одного з партнерів. Якщо в договорі зазначено розміри та строки сплати аліментів, то у разі їх невиконання кошти можуть бути стягнуті на основі виконавчого напису нотаріуса. Закон також дозволяє включати інші майнові умови, якщо вони не суперечать законодавству та моральним засадам суспільства.
Важливо зазначити, що існують чіткі обмеження. Шлюбний договір не може регулювати особисті немайнові відносини між подружжям або між ними і дітьми, обмежувати права дитини або ставити одного з партнерів у критично невигідне матеріальне становище. Також через цей договір не можливо передавати у власність нерухоме майно чи інші об’єкти, що підлягають державній реєстрації.
У шлюбному договорі можна встановити як загальний строк його дії, так і окремі права та обов’язки. Деякі положення можуть тривати навіть після розірвання шлюбу. Якщо документ укладено до офіційної реєстрації шлюбу, його умови вступають в силу в день реєстрації. Якщо ж його підписує вже подружжя, договір набирає чинності з моменту нотаріального посвідчення.
У Міністерстві юстиції наголошують: укладення шлюбного договору є обов’язковим у письмовій формі з нотаріальним посвідченням. Якщо однією зі сторін є неповнолітня особа, потрібна письмова згода батьків або піклувальника, засвідчена нотаріально.
Зміни до договору можуть бути внесені лише за взаємною згодою сторін — шляхом укладення нового нотаріально посвідченого документа. Одностороння відмова від зобов’язань не допускається. У певних випадках договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним за рішенням суду.
Фото: law.chnu.edu.ua
Створено за матеріалами: kyivschina24.com