18 травня 2026 року відзначився для столиці значною культурною подією — відкриттям музейно-археологічного простору «Надбрамна церква та Київ X–XIII століть». Про це інформує ДІАЗ Стародавній Київ.
Тепер мешканці та туристи столиці мають можливість на власні очі побачити залишки давньої монастирської брами та надбрамної церкви, які були приховані під землею протягом майже дев’яти століть. Пам’ятка розташована прямо над історичними фундаментами в самому центрі Михайлівського Золотоверхого монастиря.
Цю ділянку археологи під керівництвом видатного історика Гліба Івакіна досліджували ще у 1998–1999 роках під час відновлення собору. Тоді науковці виявили муровані фундаменти, абсиду та два склепи. Об’єкт накрили захисним павільйоном, однак процес музеєфікації затримався, і пам’ятка на тривалий час опинилася в забутті, законсервована під товстим шаром піску. Нове життя в проєкт вдихнула оновлена команда ДІАЗ «Стародавній Київ» під керівництвом Романа Маленкова та археолога Івана Зоценка. Спільними зусиллями Інституту археології НАН України, волонтерів, а також архітекторів було проведено близько двадцяти толок, під час яких історичні мури очистили та підготували до експонування.
Історія цієї локації вражає своєю багатошаровістю: в X–XI століттях тут знаходився давній могильник, згодом з’явилася дерев’яна брама, яку в XII столітті замінив величний мурований комплекс із цегли-плінфи. Одноапсидна церква над проїздом, завдовжки майже 11 метрів, була пишно оформлена фресками та мозаїками з кубиків смальти, що свідчить про її князівський статус.
Брама була знищена в грудні 1240 року під час навали хана Батия. Унікальні стіни збереглися до наших днів лише завдяки монастирській огорожі, яка захистила цю територію від масштабного будівельного буму XIX століття, що знищив більшість середньовічних пам’яток. Під час повторного очищення дослідники навіть виявили цікаві «привіти з минулого» — відбитки лап давньокиївських собак та сліди ноги середньовічного майстра.
Як зазначає кандидат історичних наук Олена Попельницька, артефакти домонгольського Києва є надзвичайно цінними, адже Михайлівський Золотоверхий наразі є головним храмом України. Вона підкреслює, що, за прикладом Кракова та Праги, де підземні середньовічні міста успішно музеєфіковані, Київ також має розвивати цей напрямок. Новий простір незабаром прикрасять автентичні археологічні знахідки, а також згодом об’єднають у спільний екскурсійний маршрут з унікальним монастирським льохом 1713 року — найдавнішим підземним об’єктом такого типу в столиці.
Також було зазначено, що у столиці вирішено відкрити для відвідувачів каланчу на Подолі — вона запрацює як оглядовий майданчик разом з оновленим Національним музеєм «Чорнобиль». Завершення робіт планується на кінець квітня 2026 року. Відкриття буде приурочене до 40-х роковин трагедії на Чорнобильській АЕС, які відзначатимуть 26 квітня.
Фото: ДІАЗ Стародавній Київ
Створено за матеріалами: kyivschina24.com